нтегральних схем. Інтегральна схема являє собою закінчений логічний і функціональний блок, відповідний досить складною транзисторної схемою. Завдяки використанню інтегральних схем вдалося ще більше поліпшити технічні та експлуатаційні характеристики машин. Обчислювальна техніка стала мати широку номенклатуру пристроїв, що дозволяють будувати різноманітні системи обробки даних, орієнтовані на різні застосування. Вони охоплювали широке діапазон по продуктивності, чому сприяло також повсюдне застосування багатошарового друкованого монтажу. У комп'ютерах третього покоління значно розширився набір різних електромеханічних пристроїв введення і виведення інформації. Розвиток цих пристроїв носить еволюційний характер: їх характеристики поліпшуються набагато повільніше, ніж характеристики електронного обладнання. Відмінною особливістю розвитку програмних засобів цього покоління є поява яскраво вираженого програмного забезпечення і розвиток його ядра - операційних систем, що відповідають за організацію та управління обчислювальним процесом. Саме тут поняття В«ЕОМВ» все частіше стало замінюватися поняттям В«обчислювальна системаВ», що більшою мірою відображало ускладнення як апаратурною, так і програмної частин ЕОМ. Вартість програмного забезпечення стала рости, і в даний час набагато випереджає вартість апаратури. p align="justify"> Операційна система (ОС) планує послідовність розподілу і використання ресурсів обчислювальної системи, а також забезпечує їх узгоджену роботу. Під ресурсами звичайно розуміють ті кошти, які використовуються для обчислень: машинний час окремих процесорів або ЕОМ, що входять в систему; обсяги оперативної та зовнішньої пам'яті; окремі пристрої, інформаційні масиви; бібліотеки програм; окремі програми як загального, так і спеціального застосування і т. п. Цікаво, що найбільш уживані функції ОС у частині обробки позаштатних ситуацій (захист програм від взаємних перешкод, системи переривань і пріоритетів, служба часу, пару з каналами зв'язку тощо) були повністю або частково реалізовані апаратурно. Одночасно були реалізовані більш складні режими роботи: колективний доступ до ресурсів, мультипрограмному режими. Частина цих рішень стала своєрідним стандартом і почала використовуватися повсюдно в ЕОМ різних класів. машинах третього покоління істотно розширені можливості по забезпеченню безпосереднього доступу до них з боку абонентів, що знаходяться на різних, а тому числі і значних (десятки і сотні кілометрів) відстанях. Зручність спілкування абонента з машиною досягається за рахунок розвиненої мережі абонентських пунктів, пов'язаних з ЕОМ інформаційними каналами зв'язку, та відповідного програмного забезпечення. Наприклад, в режимі поділу часу багатьом абонентам надається можливість одночасного, безпосереднього і оперативного доступу до ЕОМ. Внаслідок великої відмінності інерційності людини і машини у кожного з одночасно працюючих абонентів складається враження, ніби йому одному надано машинний час....