участь в Комісії ООН з прав людини, розробляли текст нового положення про права дитини, в якому б максимально враховувалися всі сторони життя дитини в суспільстві . Цей документ отримав назву Конвенції про права дитини, і був прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року. p align="justify"> До 2002 документ ратифікувала 191 держава. Всі вони кожні 5 років надають до Комітету ООН з прав дитини звіти про те, які кроки робляться в їхніх країнах для забезпечення захисту прав дитини, які складнощі виникають при реалізації тих чи інших положень Конвенції, які шляхи вирішення цих проблем. На основі наданої інформації Комітет з прав дитини готує експертну оцінку та рекомендації для кожної країни: на що варто звернути особливу увагу, які проблеми необхідно вирішувати в першу чергу, які існують методи їх вирішення і т.п [10, с.59].
Крім цього, діалог між міжнародним експертним співтовариством, міжнародними та національними організаціями з захисту прав дітей ведеться за рамками ООН - на спеціальних міжнародних зустрічах.
Так представницька міжнародна зустріч на вищому рівні пройшла 29-30 вересня 1990 року в Нью-Йорку. На ній була прийнята Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей в 1990-e роки. Крім того, був вироблений План дій щодо здійснення цього документа. Він включив в себе практичні заходи, спрямовані на:
поліпшення умов життя дітей та підвищення їх шансів на виживання шляхом розширення доступу до медичного обслуговування для жінок і дітей;
скорочення поширення піддаються профілактиці захворювань;
створення більш широких можливостей для отримання освіти;
рішення продовольчої проблеми; захист дітей, що опинилися в зонах надзвичайних ситуацій [1, с.27].
У травні 2002 в Нью-Йорку відбулася спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН з проблем дітей. У ній брали участь члени урядів 150 країн світу, а також близько 3000 представників міжнародних дитячих правозахисних організацій. На цій сесії було підбито підсумки 11 років дії Конвенції з прав дитини. Близько 155 країн підготували доповіді про дії з виконання положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей. p align="justify"> При підведенні підсумків були відзначені позитивні зрушення у вирішенні проблем, позначених на зустрічі 1990. Разом з тим, учасники сесії відзначили, що найважливіші проблеми у сфері захисту прав дітей досі залишаються невирішеними. p align="justify"> Для успішного вирішення цих проблем на Генеральній сесії Асамблеї ООН у травні 2002 року була прийнята декларація Світ, придатний для життя дітей, де визначені основні принципи подальшого розвитку системи захисту прав дітей в усьому світі, а також план дій щодо її реалізації [6].
Основні положення декларації можна умовно розділити на три групи:
...