сходознавства АН СРСР (ЛО ІВАН АН СРСР), де самостійно вивчає друковані джерела з історії давніх тюрків.
На початку 1938 року Л.М. Гумільов заарештований, будучи студентом ЛДУ, і засуджений на п'ять років. Від дзвінка до дзвінка перебував у Норильську, Норильлазі, працював в мідно-нікелевої шахті. Термін закінчився в 1943 році, і він був залишений там же без права виїзду. У Норильлазі і після закінчення терміну в Норильську працював техніком-геологом. У бараці жив по сусідству з татарами і казахами і вивчив татарський, казахський - тюркські мови.
Після закінчення строку просився в Радянську Армію. Лише через майже рік йому вдалося отримати дозвіл на це. Восени 1944 року він на Першому Білоруському фронті в якості рядового солдата на передньому краї. Виліт з боями до Берліна. p> У 1945 році за загальної демобілізації повернувся в Ленінград, відновився студентом в ЛДУ і на початку 1946 екстерном склав 10 іспитів і закінчив університет. За цей же час він здав всі кандидатські іспити і вступив до аспірантури ЛВ ІВАН СРСР. Але після Л.М. Гумільова виключили з аспірантури з мотивуванням В«у зв'язку з невідповідністю філологічної підготовки обраної спеціальності В»і звільнили з аспірантури, після того, як у одному з журналів невтішно відгукнулися про А.А. Ахматової. p> У 1947 році вступає до Ленінградської психотерапевтичну лікарню бібліотекарем і завдяки позитивній характеристиці лікарні допускається до захисту дисертації кандидата історичних наук при ЛДУ в 1948 році. А після захисту кандидатської дисертації був прийнятий науковим співробітником в В«Музей етнографії народів СРСРВ».
7 листопада 1949 року знову заарештований, без всякої мотивування а в 1956 році був реабілітований за причини В«відсутності події злочинуВ».
У сталінські часи, коли був популярний теза про те, що В«син не відповідає за батькаВ», Л.Н. Гумільов спершу сидів за батька, вдруге - за матір. Пам'ятайте біль А.А. Ахматової, яка писала:
Чоловік в могилі,
Син у в'язниці,
Помоліться про мене. (Поема В«РеквіємВ».) br/>
У 1956 році Л.М. Гумільов повернувся до Ленінграда. Директор Ермітажу М.І. Артамонов допоміг йому з роботою, взяв бібліотекарем. Працюючи там, він завершив докторську дисертацію В«Давні тюркиВ» і захистив її. Після захисту докторської дисертації Л.М. Гумільова запрошують на роботу в Науково-дослідний інститут географії при ЛДУ, де він пропрацював по 1986 рік, до виходу на пенсію - спершу науковим працівником, потім - старшим науковим працівником, перед виходом на пенсію його перевели в провідні наукові співробітники. Крім роботи в НДІ він вів курс лекцій в ЛДУ з В«НародознавствоВ».
У 1974 році захистив другу докторську дисертацію, на цей раз з географічних наук. Ця робота, відома під назвою В«Етногенез та біосфера ЗемліВ», через 15 років, в 1989 році вийшла окремою книгою. Заслуги Л.М. Гумільова, як в області наукових досліджень, так і в педагогічній ...
