ни все більше переконувалися в тому, що відокремлений дослідження явищ і процесів природи з позицій окремих наукових дисциплін виявляється неадекватним. Тому на рубежі XIX-XX ст. у науку усе ширше проникають ідеї холістичного, або цілісного, підходу до вивчення природи, які в наш час сформувалися в системний метод її вивчення.
Результати такого підходу негайно позначилися при дослідженні загальних проблем впливу біотичних, чи живих, факторів на абіотичні, або фізичні, умови. Так, виявилося, наприклад, що склад морської води багато в чому визначається активністю морських організмів. Рослини, живуть на піщаному грунті, значно змінюють її структуру. Живі організми контролюють навіть склад нашої атмосфери. Число подібних прикладів легко збільшити, і всі вони свідчать про наявність зворотного зв'язку між живою і неживою природою, у результаті якої жива речовина значною мірою змінює лик нашої Землі. Таким чином, біосферу не можна розглядати у відриві від неживої природи, від якої вона, з однієї сторони залежить, а з іншого - сама впливає на неї. Тому перед натуралістами виникає задача - конкретно досліджувати, яким чином і якою мірою жива речовина впливає на фізико-хімічні і геологічні процеси, що відбуваються на поверхні Землі й у земній корі. Тільки подібний підхід може дати ясне і глибоке представлення про концепцію біосфери. Таку задачу саме і поставив перед собою видатний російський вчений Володимир Іванович Вернадський (1863-1945). br/>
2. Концепція біосфери В.І. Вернадського
Видатний російський вчений Володимир Іванович Вернадський (1863 - 1945 рр..) Конкретно досліджував, яким чином і якою мірою жива речовина впливає на фізико-хімічні та геологічні процеси, що відбуваються на поверхні Землі й у земній корі.
Біосферою називається вся сукупність живих організмів на Землі і всі об'ємний простір, заселене ними, що знаходиться під їх впливом і зайняте продуктами їх діяльності .
Крім рослин і тварин, Вернадський включає сюди і людство, вплив якого на геохімічні процеси відрізняється від впливу інших живих істот, по-перше, своєю інтенсивністю, збільшується з ходом геологічного часу, по-друге, тим впливом, яке діяльність людей робить на іншу живу речовину. Це вплив позначається, насамперед, у створенні численних нових видів культурних рослин і домашніх тварин. Такі види не існували раніше й без допомоги людини або гинуть, або перетворюються в дикі породи. Тому Вернадський розглядає геохімічну роботу живого організму (речовини) в нерозривному зв'язку тварини, рослинного царства і культурного людства як роботу єдиного цілого.
На думку В.І. Вернадського, у минулому не надавали значення двом важливим факторам, що характеризують живі тіла і продукти їхньої діяльності:
В§ відкриттю Пастера про перевагу оптично активних сполук, пов'язаних з діссімметрічностью просторової структури молекул, як відмінної риси живих тіл.
В§ явно недо...