ливого базового елементу функціонування ринкових відносин. p align="justify"> Під добровільним медичним страхуванням у вузькому сенсі слова розуміють страхування, що забезпечує оплату медичних послуг, в основному пов'язаних з лікуванням, однак це поняття може бути розширене. У сучасному добровільному медичному страхуванні набувають поширення диференційовані програми страхування, в які за вибором страхувальників можуть включатися такі елементи, як профілактичний страхування з метою оплати профілактичних та спортивно-оздоровчих послуг, страхування на випадок реабілітації, стійкою і тимчасової непрацездатності, страхування життя, а також такі нові види страхування, як екологічне і репродуктивне страхування. У програми страхування можуть включатися і елементи формування здорового способу життя. У системі страхування життя закладені певні медичні можливості. p align="justify"> Таким чином, можна сказати, що комплексне (повне) страхування здоров'я передбачає:
лікарняне страхування (стаціонарне та амбулаторно-поліклінічне, включаючи оплату оперативних втручань);
лікарський страхування (забезпечення ліками за рахунок страхових фондів);
стоматологічне страхування;
профілактичне страхування;
реабілітаційне страхування;
страхування на випадок нещасного випадку, травми;
страхування на випадок тимчасової непрацездатності;
страхування на випадок стійкої непрацездатності;
репродуктивне страхування жінок;
екологічне страхування;
страхування дітей від нещасних випадків;
страхування життя.
Перераховані види страхування можуть використовуватися найбільш широко приватними страховими компаніями для створення привабливих для клієнтів різних страхових програм. Найбільш перспективною представляється можливість забезпечення комплексного диференційованого страхування здоров'я при розумному поєднанні обов'язкового і добровільного медичного страхування. p align="justify"> 1.2 Історія розвитку обов'язкового медичного страхування
У XVII столітті ремісники організували в Німеччині перші страхові (лікарняні) каси. Медичне страхування виникло як добровільне громадське страхування, а перші страхові каси ремісників були громадськими організаціями. З розвитком капіталізму каси ремісників змінилися касами найманих робітників, кошти яких формувалися на основі угоди з внесків застрахованих робітників і підприємців - роботодавців. Управління лікарняними касами здійснювалося на громадській основі зборами членів лікарняних кас і правліннями, в які входили представники робітників і роботодавців. Ця, що виникла на основі громадського руху, модель страхування була використана в подальшому при створенні ...