ру Кремля (домашньої церкви московських царів), духівник царя Сильвестр, дяк Посольського наказу І. Висковатий. Склад вибраних раді як би відбив компроміс між різними верствами панівного класу. Вибрана рада проіснувала до 1560 р.; вона проводила перетворення, що отримали назву реформ середини XVI в. p align="justify"> У 1547 р. Іван IV, досягнувши повноліття, офіційно вінчався на царство. Обряд прийняття царського титулу відбувався в Успенському соборі Кремля. З рук московського митрополита Макарія, який розробив ритуал вінчання на царство, Іван IV прийняв шапку Мономаха та інші знаки царської влади. Відтепер великий князь Московський став називатися царем. p align="justify"> У період, коли складалося централізовану державу, а також під час міжцарів'я і внутрішніх чвар роль законодавчого і дорадчого органу при великому князі, а пізніше за царя грала Боярська дума. Під час царювання Івана IV майже втричі було розширено склад Боярської думи, з тим щоб послабити в ній роль старої боярської аристократії. p align="justify"> Виник новий орган влади - Земський собор. Земські собори збиралися нерегулярно і займалися вирішенням найважливіших державних справ, передусім питаннями зовнішньої політики і фінансів. p align="justify"> Ще до реформ середини XVI в. окремі галузі державного управління, а також управління окремими територіями стали доручатися ("наказую", як тоді казали) боярам. Так з'явилися перші накази - установи, що відали галузями державного управління або окремими регіонами країни. У середині XVI ст. існувало вже два десятки наказів. Військовими справами керували Розрядний наказ (відав помісним військом), Пушкарський (артилерією), Стрілецький (стрільцями), Збройова палата (Арсенал). Іноземними справами керував Посольський наказ, фінансами - наказ Великий прихід; державними землями, роздають дворянам,-Помісний наказ, холопами - Холопов наказ. p align="justify"> На чолі наказу стояв боярин чи дяк - великий державний чиновник. Накази відали управлінням, збором податків і судом. З ускладненням завдань державного управління число наказів зростала. Кo часу петровських перетворень на початку 18в. їх було близько -50. - Оформлення наказовій системи дозволило централізувати управління країною. p align="justify"> Стала складатися єдина система управління на місцях.
Судебник 1550
держава іван грізний земський
Загальна тенденція до централізації країни і необхідність видання нового зводу законів - Судебника 1550 за основу Судебник Івана III, укладачі нового Судебника внесли до нього зміни, пов'язані з посиленням центральної влади. У ньому підтверджувалося право переходу селян у Юріїв день і була плата за "літнє". Феодал тепер відповідав за злочину хрест, що посилювало їх особисту залежність від пана. Вперше було введено покарання за хабарництво державних службовців. p align="justify"> Ще за Олені Глинської була розпочата грошова реформа, за яко...