о призначення, визначити існуючі економічні, екологічні та соціальні проблеми і причини їх виникнення, підготувати конкретні пропозиції щодо їх подолання.  
 В даний час ситуація ускладнюється тим, що перш за все необхідно вже цього року подолати кризові явища і забезпечити зростання виробництва. Вихід з даної ситуації можливий тільки на основі створення нової економічної моделі розвитку країни.  Реанімація економіки, орієнтованої на сировинні ринки і старі традиційні технології, неефективна і не має ніякого сенсу.  Для створення ж нової економічної моделі розвитку потрібні великі зусилля держави і досить тривалий час. 
  Сучасний фінансово-економічної криза особливо гостро поставив проблему ролі держави в ринковій економіці.  Відомо, що матеріально-технічної основою виходу з усіх видів криз і проходження циклів є науково-технічне вдосконалення виробництва, переведення його на новий щабель прогресу.  Саме в цьому полягають вирішальні фактори виходу на передові позиції соціально-економічного розвитку. 
				
				
				
				
			  В Україні за всі роки незалежності, на тлі незгасаюча політичної боротьби кланів за владу, держава здійснювала активну фіскальну політику і перерозподіл коштів з метою соціального забезпечення, замість того щоб проводити активну політику, спрямовану на зміну структури економіки шляхом пріоритетного розвитку передових високотехнологічних виробництв на основі досягнень науки, техніки і технології, перекладу економіки на інноваційний шлях розвитку. 
  Тим часом, як показує світовий досвід, тільки держава може розробляти і організовувати реалізацію довгострокової стратегії економічного і соціального розвитку.  Саме держава найбільш повно виражає загальнонаціональні інтереси, визначає формат реалізації приватних інтересів, несе відповідальність за вектор економічного і соціального розвитку. Держава має бути дієвим засобом як перебудови продуктивних сил, науково-технічного вдосконалення виробництва, так і серйозних змін у фінансово-економічній сфері. 
  Роль держави в соціально-економічному розвитку зрозуміли вже і в розвинених країнах Заходу.  Саміт "Групи 20" не тільки піддав гострій критиці недооцінку, приниження економічної ролі держави, але і вказав на необхідність підвищення його ролі в регулюванні ринкової економіки. "Загальнонаціональні інтереси, - йдеться у прийнятій самітом декларації, - задають формат для реалізації приватних інтересів ...  чим більше ринків, тим більше потрібно держави, тим більше відповідальності лягає на державні інститути за вектор економічного і соціального розвитку ".  Це положення має принципове значення. 
  Негативні тенденції, характерні для розвитку України після розпаду СРСР, заглиблюються під впливом світової фінансово-економічної кризи, свідчать про те, що Україна за час незалежності переживає процес швидкої періферізаціі, то є перетворення на периферію світової капіталістичної системи.  Неоліберальні реформи, що включали приватизацію, лібералізацію фінансів і торгівлі, дерегул...