юбові до Мазепи та шведів, - о з ненавісті до політики російської імперії, и рушів Запорізький кошовий Гордієнко на єднання з військамі Мазепи та Карла ХП. Его метою Було Розбита росіян, вітісніті їх з українських територій и повернена Україні земли, что їх Росіяни підступом віддалі КРИМСЬКИЙ татарам, а отже - й ТУРЕЧЧИНА.
До РЕЧІ, написавши Кошового аркуша й Петро І. А цею чого допомінався? Передусім, умовляв Дотримуватись вірності Йому, цареві-батюшці. А далі повідомляв, что вместо В«ізмєнніка МазепиВ» гетьманом України затверджено Івана Скоропадського, тож Йому відтепер и мают підпорядкуватіся Запорожці. Разом з листом Петро І надіслав козакам почти 15 тисяч червінців. Від червінців общество НЕ відмовілося: цар винен БУВ козакам набагато больше, ще за Лівонські походи. Альо аркуша Петру І склалось ТАКОГО!. У ньом Вислова все, что смороду думають и про нього самого, и про йо В«Московські містечка на козацьких землях, и про ті, як ВІН підло запродав Їхні земли татарам. А закінчілі ультимативній Вимоги: В«Щоб УСІ Московські містечка по Самарі та в Кам'яне Затоні були негайно розкопані й зніщені В».
Альо ще Задовго до цього листування, кошовий, щоб не дати росіянам запосісті Ключовий позіцій Поблизу Січі, спорядів великий ЗАГІН, Який захопів фортеці Новий и Микулинецький Кодак - поки туди НЕ підійшлі свіжі сили імператора. Росіяни відповілі тім, что начали сіломіць загарбуваті Українські Містечка по річці Орелі, Намагаючись перетнуті шлях запорожця до військ короля и гетьмана. Отже, ще перед Полтавою розпочалась українсько-російська війна.
Цікаво, что Гордієнка абсолютно жахала могут Російської імперії. Всі его Дії показують: его решение вибитим ї вітісніті росіян з України НЕ захітає ніщо! У березні ВІН зібрав коло Містечка Перевалочної ВСІ розпорошені загони, послані перед тим на Кодак та в Другие місця, и провів раду. Рада одностайно ухвалено: йти на з'єднання Зі шведами и разом з ними віступіті проти росіян.
Альо, на відміну від Мазепи, кошовий Гордієнко НЕ чека, поки підійдуть шведи. ВІН Навальний вдарил на Царичанку. І хоч сил под своєю Божою командою МАВ Небагато, потім на внутрішню Складанний смороду з досвідченіх вояків-запорожців, - тож дощенту розбили трітісячній ЗАГІН российских драгунів. Понад сто з них захопів у підлог. Командувачу российских військ фельдмаршал Меншиков аж знетямівся од цієї перемоги и заходівсь у негайному порядку зміцнюваті гарнізоні в містах по Орелі. Альо Гордієнко розгромив росіян такоже под Келеберда І, скоріставшісь Зі страху та розгубленості, что запанувалі среди российских генералів, почав вібіваті їхні війська з міст и СІЛ НЕ Тільки по Орелі, а й за Ворсклі. Тоб, йдучи на з'єднання з Карлом XII, кошовий Гордієнко вже, по суті, очистивши значний теріторію Лівобережної України от российских військ. Скрізь, де ВІН з'являвся, до нього прієднуваліся загони місцевіх повстанців, Які Вже Самі громили окремі Російські підрозділі та обоз. Єдина проблема, что постала перед ЦІМ військом, - воно Було негаразди озброєне, що не мало, зокрема, достатньої кількості гармат и Рушниця.
Зустріч Гордієнка з Мазепою відбулась у ставці гетьмана в Діканьці. Кошовий Прибув туди Вже Зі славою багатьох перемог, Прибув як полководець. І згідно з чином повівся. Поцілував, за традіцією, Гетьманський бунчук, підкреслюючі ЦІМ свою пріхільність до гетьмана, альо просто у вічі Відверто заявивши: будет с гетьманом позбав в тому разі, ЯКЩО тієї прістає до Спілки з Карлом XII не з В«персональної корісті В», а ЗадляВ» визволення од московської влади В». Потім Обидва руйнували до Великих Будищ - на Зустріч Із королем Швеции. Карл XII прийнять їх з усіма можливіть почестями. Альо зауважів: тільки найрішучішій Виступ на оборону своих давніх прав поможет здобути, В«скоріставшісь щасливим випадкиВ», волю, тоб незалежність.
За відсутності на Січі кошового Гордієнка, Росіяни начали засілаті туди свою русский агентуру. Діючі підкупом та агітацією, смороду заочно усунулі Гордієнка з отаманства та передали владу Сорочинська. Одначе, на подивуватися росіян, цею нібіто покірній, поміркований кошовий НЕ Тільки НЕ підтрімав намірів імператора запосісті запорозькі земли, а й звернув до кримського хана з Проханов Допомогті Йому - оскількі козаків на Січі позбавляв Дуже мало - в боротьбі проти российских військ!
Поки Гордієнко гостював у Карла XII, Російські полки под командою генерала Рене начали наступ на теріторію, підконтрольну запорожців. Військ у росіян Було багатенько, тож спочатку їм удалось вітісніті незначні гарнізоні з кількох містечок. При цьом Жорстокість росіян у ставленні до українського мирного населення не знала впину. У містечках Нехворощі, Маяки та других, что опіняліся в їхніх руках, смороду вірізувалі мешканців усіх до єдиного! Козаки заприсягли помстітісь ворогам. Під Сокілкі Рене прівів сім тисяч российских солдатів. Тут козаки й вірішілі дати їм бой. Здобувші підтрімку шведського генер...