я, взводу завершується бойової стріляниною; а підготовка роти, батальйону - ТСУ по одній із завдань, передбачених планами дій при ЧО. [4]  
 Успіх якісного навчання особового складу залежить від планування бойової підготовки, яке полягає в колективній роботі командирів (штабу, служб) з визначення та узгодження по місцю і часу проведення заходів бойової підготовки та її всебічному забезпеченню, визначення системи послідовного навчання особового складу, злагодження військ, органів управління (штабів) до виконання СБЗ в складних умовах обстановки, вивчення штатного озброєння, військової та спеціальної техніки, способів їх застосування в повсякденному службово-бойової діяльності. 
  Планування включає: 
  - вивчення, з'ясування вихідних даних; 
  - прийняття рішення на організацію професійно-посадовий, бойової та мобілізаційної підготовки; 
  - розробку плануючих документів; 
  - надання допомоги та здійснення контролю планування в підлеглих військах. Планування має бути простим, реальним, наочним і забезпечувати комплексний підхід до вирішення навчально-бойових завдань; високу інтенсифікацію занять; максимальне використання навчально-тренувальних коштів, а також використання передового досвіду виконання СБЗ, в методиці організації, проведенні занять і навчань. 
  При плануванні командир (штаб, служби) розробляє систему підготовки військовослужбовців різних військових частин по типовим місяцю, з урахуванням особливостей виконання СБЗ за призначенням. 
  Здійснюючи керівництво бойовою підготовкою командир (штаб) визначає місце і роль кожного офіцера в організації та хід бойової підготовки, наданні допомоги військовим частинам, підрозділам; виробленні методичних рекомендацій, вказівок, посібників з основних предметів навчання; узагальненні бойового досвіду виконання СБЗ; аналізі бойової підготовки та підведенні підсумків контрольних занять, перевірок та інспектування. 
  При цьому у військовій частині, з'єднанні повинна бути створена система аналізу підготовки різних категорій військовослужбовців, особливо по командирської підготовки. 
  Таким чином, успіх навчання особового складу знаходиться в прямій залежності від створеної навчальної матеріальної бази (УМБ) бойової підготовки, яка передбачає сукупність матеріальних і технічних засобів, будівель і споруд, а також обладнаних районів місцевості (навчальних об'єктів і полів), необхідних для навчання військовослужбовців, злагодження військових нарядів і караулів, підрозділів, військових частин, з'єднань і їх органів управління. Вона створюється і вдосконалюється стосовно до потреб бойової підготовки військ і поділяється на: 
  - польову; 
  - приказармене; 
  - класно-лабораторну; 
				
				
				
				
			  - ротну переносну з предметів навчання. 
  УМБ повинна забезпечувати якісне виконання завдань бойової підготовки з усіх предметів навчання, досягнення високої польової вишколу підрозділів, військових частин і з'єднань, проведення злагодження органів управління, а об'єкти полігонів (навчальних полів) повинні мати високу технічну оснащеність, пропускну здатність, автономність і обладнуватися на місцевості, характерної для даного театру військових дій. 
   2. Зміст роботи командира з подержанию високої бойової готовності  
   Бойова готовність - стан, що визначає ступінь підготовленості військ до виконання покладених на них бойових завдань. [5] Це зобов'язує командирів і штаби: 
  - приділяти постійну увагу питанням вдосконалення і підвищення готовності органів управління, з'єднань, військових частин установі внутрішніх військ до успішного вирішення службово-бойових завдань у будь-яких умовах обстановки; 
  - в ході бойової підготовки підвищувати якість навчання військових частин і підрозділів діям по тривозі; 
  - відпрацьовувати заходи щодо забезпечення готовності військ до негайного виконанню службово-бойових завдань; 
  - доводити дії військовослужбовців при підйомі по тривозі до повного засвоєння. 
  З метою якісної підготовки керівників занять але приведенню органів управління і військ у вищі ступені бойової готовності, вироблення єдиних поглядів на зміст і методику їх проведення перед початком кожного періоду навчання (в ході командирських зборів) необхідно проводити: 
  а) показні заняття: 
  - в окрузі з полком - для командирів з'єднань, військових частин, окремих підрозділів і їх заступників - під керівництвом командувача військами округу; 
  - в з'єднанні з батальйоном - для командирів підрозділів та їх заступників, начальників відділень і служб - під керівництвом командира з'єднання; 
  б) інструкторсько-методичні заняття: 
  - у військовій частині (полку) з командирами підрозділів та їх заступниками, начальниками служб - під керівництвом командира військової частини (полку); 
  - з командирами взводів і старшинами рот (батарей) - Під керівн...