регіональні, місцеві системи адміністративного розподілу і натурального обміну. Країна стала царством не тільки талонів, а й бартеру, по суті справи - натурального обміну. Не дивно, що тільки за 1991 р. товарообіг між радянськими республіками скоротився в два рази. Планового постачання вже не було, ринку і вільних цін ще не було-такій ситуації кожна республіка намагалася врятуватися власними силами, вижити в поодинці. Не реформи обірвали старі господарські зв'язки, їх потягла з собою відходить в історію система тоталітарної економіки. p align="justify"> Немислимий бюджетний дефіцит 1990-1991 рр.. ніс у собі інфляційний заряд величезної руйнівної сили. І він трощив все на своєму шляху. Вже в 1990 р. загальний рівень інфляції (відкритої і прихованої) склав близько 12%, а на наступний рік він став ще вище. І проявлялася інфляція не тільки в зростанні цін. Головною рисою повсякденного життя залишалися нескінченні черги за продуктами. Жінки, складові істотну частину прихильників Єльцина і активно брали участь у мітингах на його підтримку, повертаючись додому, стикалися все з тією ж проблемою радянського побуту: чим нагодувати сім'ю, де дістати пральний порошок, туалетний папір, де купити найпростішу одяг. Країну вразив небувалий тотальний товарний дефіцит. Йшов наростаюче вимивання рубля з обігу, ніхто не хотів продавати товар за гроші, це була справжня гіперінфляція. p align="justify"> Єльцин розумів, що потрібно діяти без зволікання: замаячила перспектива голоду. Існувала важка залежність від імпортного продовольства. Золотий запас країни практично був відсутній. У більшості регіонів хліб відпускався за талонами. У магазинах зникали навіть сіль і сірники. Було потрібно так організувати ринкові реформи, щоб вони змінювали економічні відносини і одночасно гарантували елементарне виживання населення Росії. p align="justify"> Реформи почалося 2 січня 1992 р., і задавалися вони Указом Президента В«Про заходи щодо лібералізації цінВ». Він свідчив: В«1. Здійснити зі 2 січня 1992 перехід в основному на застосування вільних (ринкових) цін і тарифів, що складаються під впливом попиту та пропозиції, на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги. 2. Встановити зі 2 січня 1992 застосування державних регульованих цін (тарифів) підприємствами та організаціями, незалежно від форм власності, тільки на обмежене коло продукції виробничо-технічного призначення, основних споживчих товарів та послуг ... В»
У числі товарів, на які ціни залишалися регульованими державою, зокрема були: електроенергія, вугілля, нафта і газ, перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим, авіаційним, трубопровідним транспортом, основні послуги зв'язку, а також деякі види хліба, молоко, кефір, основні види дитячого харчування і т.д.
Першим кроком на шляху до ринку була лібералізація цін.
Уряд Єльцина приступило до оздоро...