ристовуються ефективно, то в майбутньому зростання виробництва і прибутку в них з лишком відшкодують вироблені витрати і суспільство в цілому від такого дефіциту лише виграє. Якщо ж уряд не володіє точною програмою економічного розвитку, а перевищення витрат над доходами допускає з метою латання "фінансових дірВ», субсидування нерентабельного виробництва, то бюджетний дефіцит неминуче призведе до зростання негативних моментів у розвитку економіки, основним з яких є посилення інфляційних процесів.
Бюджетний дефіцит, безсумнівно, належить до так званих негативних економічних категорій, типу інфляції, кризи, безробіття, банкрутства, які, однак, є невід'ємними елементами економічної системи. Більше того, без них економічна система втрачає дієздатність до саморуху і поступального розвитку. Бюджетний дефіцит неможливо однозначно відносить до розряду надзвичайних, катастрофічних подій, ще і тому, що різним може бути якість, природа дефіциту. Він істотно пов'язаний з необхідністю здійснення великих державних вкладень у формування економіки, тоді дефіцит не є відображенням кризового перебігу суспільних процесів, а швидше стає наслідком прагнення держави забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного відтворення. p align="justify"> Слід підмітити, що бездефіцитність бюджету ще не означає В«здоров'яВ» економіки. Треба чітко уявляти собі, які процеси протікають всередині самої фінансової системи, які зміни відтворювального циклу відображає дефіцит бюджету. br/>
1.2 Методи боротьби з великими дефіцитами та зростанням державного боргу
Державний борг визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами щодо перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах повернення, терміновості і сплати.
Заборгованість урядових органів накопичується і перетворюється на державний борг. Його доводиться виплачувати з відсотками. Кажуть, що сьогоднішні державні позики - це завтрашні податки. Деякі платники податків є власниками державних цінних паперів. Вони отримують відсотки за цими паперами і одночасно платять податки, які частково йдуть на виплату державних позик і кредитів. Як правило, з поточних бюджетних доходів не вдається виплачувати повністю відсотки і в строк погашати державні позики. Постійно потребуючи засобах, уряду вдаються до все нових позиках; покриваючи старі борги, вони роблять ще більше нові. p align="justify"> Державний борг зростає у різних країнах різними темпами. Перевищення державного боргу над ВВП більш ніж в 2,5 рази вважається небезпечним для стабільності економіки, особливо для стійкого грошового обігу. p align="justify"> Державний борг може бути представлений у формі:
) кредитних угод і договорів, укладених від імені держави як позичальника з кредитними організаціями, іноземними державами та міжнародними фінансовими організаціями;