ьно-економічне явище. В умовах сучасної ринкової економіки в обігу знаходяться неповноцінні паперові та кредитні гроші, купівельна спроможність яких визначається потребою товарного обігу. Коли випуск грошей перевищує потреби товарного обігу, вони знецінюються, викликаючи підвищення цін і надаючи важкі наслідки на економіку. [2, с.72]. p align="justify"> З розвитком економічної теорії поняття інфляції ускладнилося, і в сучасній економічній літературі немає однозначного підходу до її визначення. Багато років проводяться дискусії про те, чи вважати інфляцію чисто монетарним (грошовим) явищем або не тільки монетарних. У зв'язку з цим існують і різні підходи до визначення інфляції:
) стійка тенденція до підвищення середнього (загального) рівня цін [3, с.250];
) переповнення грошового обігу надлишковою грошовою масою при відсутності адекватного збільшення товарної маси [4, с. 36];
) явище не тільки грошове, але і пов'язане з реальною економікою (збільшує витрати, негативно впливає на всі сфери економічного життя країни). [2, с.72].
Найбільш загальне традиційне визначення інфляції таке: це переповнення каналів обігу грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і відповідно, зростання цін. [1, c.144]. p align="justify"> Інфляцію можна було спостерігати і в той час, коли функції грошей виконували дорогоцінні метали. Вже тоді уряди намагалися зменшити дефіцит бюджету В«псуваннямВ» монети, тобто зменшенням частки дорогоцінних металів в металевих монетах або пониженням їх ваги. Наприклад, в Давньому Єгипті Клеопатра фінансувала військові витрати, використовуючи древній аналог друкованих грошей, тобто знижуючи вміст в монетах дорогоцінних металів нижче номінального рівня. Знецінювалися монети і у випадку відкриття нових джерел металів. Але в докапіталістичних епоху інфляція протікала повільно, оскільки дорогоцінні метали самі володіли цінністю, а В«порчуВ» монети можна було проводити малопомітними змінами. [5, с.274]. p align="justify"> Слід зазначити, що не всяке підвищення цін і знецінення грошей служить показником інфляції. Ціни можуть рости і в результаті підвищення якості продукції, погіршення умов видобутку ресурсів, зміни суспільних потреб. Але це не інфляційне зростання цін. Крім того, в умовах інфляції ціни на різні товари піднімаються нерівномірно: одні підвищуються, інші залишаються відносно стабільними або падають. p align="justify"> Що стосується розуміння інфляції як В«не тільки грошового феноменуВ», то в даному підході змістовна сторона інфляції відображає її як симбіоз інфляції попиту і витрат, з зухвалими її монетарними і немонетарними причинами. Обмежувати явище інфляції тільки існуванням неповноцінних грошей недостатньо. Вона як економічне явище дійсно з'явилася в силу того, що гроші не...