"> Ві . span>
У Російській Федерації на частку вугільних теплових електростанцій в 2005р. доводилося 27,7% спаленого умовного палива. З наміченим зміною паливного балансу в енергетиці відносна частка вугілля до 2015 р. має збільшитися до 34,9% при одночасному кількісному зростанні споживання цього палива з 68,44 млн. т умовного палива в 2001р. до 122,30 млн. т умовного палива в 2015 р. Це, природно, призведе до зростання викидів діоксиду сірки до 2,4 млн. т, тобто майже вдвічі.
Тому проблема зниження викидів діоксиду сірки з димовими газами вугільних ТЕС є для вітчизняної енергетики вельми актуальною.
Основним твердим паливом у Росії є енергетичні вугілля Кузнецького, Кансько-Ачинського, Екибастузского, Інтінское (Воркутинського) і Донецького басейнів, Азейськоє, Мугунского, Головінського, Артемівського, Партизанського та інших родовищ, а також ряд місцевих вугілля .
Приведення вітчизняних нормативів у відповідність з європейськими супроводжуватиметься введенням для діючих ТЕС технічних нормативів на викиди забруднюючих речовин, у тому числі діоксиду сірки. Технології сіркоочищення для вітчизняних теплових електростанцій, що забезпечують регламентовані концентрації S02 в очищених газах, залежно від потужності котельних агрегатів і сірчистості спалюваного палива, можна розділити на три категорії:
. Для котлів малої та середньої потужності, що спалюють мало-і среднесерністое паливо, зі ступенем сіркоочищення 30 - 35%.
. Для котлів малої та середньої потужності, що спалюють среднесерністое паливо, зі ступенем сіркоочищення 50 - 60%.
. Для котлів всіх потужностей, що спалюють високосірчиста паливо, зі ступенем сіркоочищення не менше 85%.
Всеросійський теплотехнічний інститут з 1935р. накопичив великий досвід з розробки та освоєння різних технологій сіркоочищення, що враховують особливості вітчизняних теплових електростанцій і спалюваного на них палива.
Для котлів малої та середньої потужності, що спалюють мало-і среднесерністое паливо, розроблені технології з використанням імеюшіміся на ТЕС обсягів котельного агрегату і золоуловлювачів - скруберів Вентурі (або інших подібних апаратів з використанням води) і електрофільтрів.
Суха вапнякова технологія (рис.1) заснована на випалюванні в котельній камері котла при 1000-1100 В° С тонко розмеленого вапняку, який перетворюється в цих умовах в активну вапно. Інтенсивність уловлювання діоксиду сірки вапном в діапазоні температур 500 - 850 В° С залежить від тоніни помелу реагенту, оскільки процес сорбції визначається переважно поверхнею контакту реагенту з газом, яка, у свою чергу, залежить від розміру часток. Природно, що випал вапняку супроводжується використанням частини тепла димових газів, що знижує ККД котла. Наприклад,...