класичні роботи Яна Длугоша (Грюнвальдська битва. М. - Л.: Наука, 1962 і Dlugosz J. Roczniki czuli kroniki Slawnego krolewstwa Polskiego. Warszawa. 1961), а також Матея Стрийковського (В«Хроніка польська, литовська, жмудській і російськаВ» (В«Kronika Polska, Litewska ,? mudska i wszystkiej Rusi", видана у Варшаві в 1846 р.). Менш часто в монографіях і статтях цитують роботи Мартіна Бєльського (В«Хроніка ПольщіВ» і 10-томна В«Хроніка всього світуВ»). Перераховані автори використовували величезну кількість античних творів, робіт польських, литовських і білоруських хроністів, що не дійшли до нашого часу. Однак, що стосується В«Хроніки ...В» М. Стрийковського, то Н. Єрмолович, наприклад, прямо стверджує: історик В«не гидував фальсифікацієюВ» [7, ​​349]. Тобто, дані середньовічних хроністів підлягають верифікації, і ми використовували їх у спосіб.
Цінними джерелами з вивчення політичної історії Польщі та ВКЛ загалом, і взаємовідносин цих країн з Орденом зокрема, є твори німецької та польської історіографії ХІХ століття. З німецьких авторів найбільш часто цитується робота В. Вогта В«Дослідження з історії ПруссіїВ» (Voigt V. Geschichte Prenssens. K Г¶ nigsberg, 1827). Часто посилаються історики і на В«Зборів пам'ятників ...В» Я. Немцевича і В. Броель-Пляттера, а також на епістолярій Вітовта, виданий у Кракові в 1882 р. (Niemcewicz J. Zbi ? r pami ? tnik ? w historycznych o dawnej Polszcze zr ? kopism span> ? w, tudzie ? dzie ? wr ? ? nych j ? zykach o Polszcze wydanych, oraz z listami oryginalnemi kr ? ? ? wi znakomitych ludzi w kraju naszym: W 4 t. - Warszawa: drukiem N. Glucksberga, 1822. - T. 1 - 4.; Broel-Plater W. Zbi ? r pami ? tnik ? w do dziej ? w polskich: W VI t. - Warszawa: W drukarni Gazety codziennej, 1859. - T. IV. - 240 s.; Codex epistolaris Vitoldi. Cracoviae, 1882.). З авторських історичних досліджень варто відзначити роботи Т. Нарбута В«С...