аміка і обсяг зовнішньої торгівлі безпосередньо залежать від характеру торгової політики держави, особливо у сфері тарифних і нетарифних обмежень. Так якщо величина тарифних обмежень обчислюється кількісно на основі середньої ставки імпортно-експортного мита до обсягу імпорту-експорту товарів і послуг, те нетарифні заходи кількісно можна оцінити лише приблизно. Середня величина нетарифних обмежень розраховується як вартісна частка імпорту-експорту, схильного цим обмеженням. А значить, характер політики країни в сиере торгівлі визначається на основі середнього рівня митного тарифу і інтенсивності кількісних обмежень. Відповідно до цього виділяють відкритий, помірний, обмежувальний, заборонний характер зовнішньої торгівлі. p align="justify"> Відкритої визнається зовнішня торгівля країни, при середньому рівні імпортних мит не вище 10%, а кількісні обмеження не перевищують 25% імпорту. Помірна торгова політика характеризується середнім рівнем імпортних мит від 10-15% до 25%, а нетарифні обмеження можуть варіюватися в межах 10-25% імпорту. У обмежувальної політиці спостерігаються високі нетарифні і митні обмеження від 25% до 40%. Якщо ж такі обмеження становлять 40% і вище, то має місце заборонний характер зовнішньої торгівлі. Таким чином, метою зовнішньоторговельної політики служить стимулювання або стримування експортно-імпортних операцій, з застосуванням різних протекціоністських бар'єрів. [7]
Активність країни на світовому ринку дозволяють оцінити такі показники:
) загальний товарообіг, який аналізується в динаміці по роках у вартісному вираженні й у відсотках до певного періоду (попереднього чи базового року, півріччя). p>
2) рівень експорту, який виражається через відношення обсягу експорту до ВВП і вимірюється у відсотках.
) рівень імпорту, який визначається у відсотках як відношення обсягу імпорту до ВВП.
) структура експорту, тобто частка окремих товарів і послуг у загальному обсязі експорту. Технологічна і сировинна спрямованість структури експорту визначає місце країни у міжнародній спеціалізації: розвинені країни спеціалізуються на експорті кінцевої продукції і наукомістких товарів, а слаборозвинених країни - на експорті сировини, палива.
) структура імпорту - частка окремих товарів і послуг у загальному обсязі імпорту. Виділяють так званий критичний імпорт, при якому відбувається закупівля продукції, можливість виробництва якої, в країні відсутня, але є потреба в ній для нормального розвитку її економіки.
) експортно-імпортна квота, що представляє відношення суми обсягів експорту та імпорту до ВВП (розраховується у відсотках).
)