Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Розвиток меліорації в Республіки Дагестан до 2020 року

Реферат Розвиток меліорації в Республіки Дагестан до 2020 року





припадає 10% зрошуваних земель в Російській Федерації та 20% на Північному Кавказі. Площа зрошуваних сільськогосподарських угідь у республіці становить 384,4 тис. га, в тому числі рілля - 277,8 тис. га, багаторічні насадження - 44 тис. га, сіножаті - 29,6 тис. га, пасовища - 32,4 тис. га, інші землі - 0,6 тис. га, на яких виробляється 70% продукції рослинництва.

Меліоративний комплекс Республіки Дагестан об'єднаний в 50 міжгосподарських зрошувальних систем, які включають в себе: головні водозабірні споруди - 101 шт., зрошувальні канали протяжністю 17,0 тис. км., у тому числі міжгосподарські - 5, 1 тис. км, гідротехнічні споруди на зрошувальних каналах і колекторах - 21,7 тис. шт., колекторно-дренажну мережу довжиною 8,6 тис. км, трубопроводи протяжністю 450 км, електрифіковані насосні станції (міжгосподарські) - 39 шт., водосховища , ставки і водойми - 34 одиниці. Балансова вартість основних меліоративних фондів перевищує 20 млрд.руб .

Значна частина зрошувальних систем в Республіці Дагестан побудована в довоєнний період (41%), а понад 80% систем не є інженерними, більшість каналів прокладено в земляному руслі і піддаються сильному замулення і заростання, тільки 3% зрошувальної мережі має протифільтраційний одяг, всього 20% зрошуваних земель має дренажну мережу. Оснащеність зрошувальних каналів регулюючими гідротехнічними спорудами в 3 рази нижче нормативного рівня. p align="justify"> Внаслідок старіння і низьких темпів перебудови на зрошуваних землях республіки склалася вкрай незадовільна меліоративна обстановка - спостерігається тенденція підвищення рівня грунтових вод і відбувається вторинне засолення і заболочування земель. Щорічно з причини низької пропускної здатності зрошувальних мереж у сільському господарстві республіки не поливається близько 85 тис. га, або 22% зрошуваних сільськогосподарських угідь. У вегетаційний період відчувається дефіцит поливної води, а кратність поливів не перевищує 50% від норми. p align="justify"> Головними причинами такого становища є моральний і граничний фізичний знос (94%) об'єктів меліоративного комплексу, високий ступінь замулюваність зрошувальної та колекторно-дренажної мережі. Зокрема, основні магістральні канали, такі, як дельтового, Старотеречний, Сулу-Чубутла, Таловський, ім. Дзержинского, Самур-Дербентский і інші, замулені більше ніж на 50 відс., Великі гідротехнічні споруди - Юзбашскій, Копайський гідровузли, Акташського, Яриксувскій, Герменчікскій акведуки, водозабірні споруди Верхньо-Хасав'юртівського, Тальмінского, Теречного каналів, дюкери на каналах КОР, Шабуров вимагають термінового ремонту і працюють в аварійному режимі. Водосховища Аксаевское і Ачі-Карув знаходяться в аварійному стані і потребують термінового ремонту або виведення з експлуатації. p align="justify"> На гранично зношеному електрообладнанні працюють насосні станції I і II підйому на каналі ім. Жовтневої Революції, що забез...


Назад | сторінка 3 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Використання сільськогосподарських земель шляхом осушувальних і зрошувальни ...
  • Реферат на тему: Агроекологічна оцінка земель рисових зрошувальних систем Краснодарського кр ...
  • Реферат на тему: Економічна модель підприємства на зрошуваних землях
  • Реферат на тему: Експертиза якості літаків залізобетонних зрошувальних систем
  • Реферат на тему: Порівняльна характеристика рівня соціально-економічного розвитку Республіки ...