нього обсягу постійних витрат на обладнання) середні витрати недосягнутого свого мінімального рівня. Здоровий глузд підказує, що дешевше користуватися однією лінією електропередач, ніж тягнути дві паралельних, перекривають один одного. Те ж саме можна сказати про трубопроводи для транспортування нафти і газу. p align="justify"> Поряд із зазначеними позитивними якостями у природних монополій є і вкрай небезпечна зворотний бік - можливість панувати у відповідних ринкових відносинах, встановлювати свою неподільну диктатуру ринкової влади. Обмеження свавілля природних монополій досягається в основному двома шляхами: встановленням у сферах природних монополій державної власності та державним регулюванням. p align="justify"> Перший відноситься до матеріальних передумов ринкових відносин - виробничому процесу. Саме цей процес забезпечує більш-менш ефективне задоволення попиту в умовах відсутності конкуренції. p align="justify"> Другий істотний компонент, уточнюючий поняття природних монополій, звернений до природно-монопольного товару. Товари, вироблені суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами, тобто потенційний покупець в змозі придбати для своїх потреб тільки даний, а ніякий інший товар, і купити його він може тільки у одного конкретного продавця - природного монополіста. p>
Третій за рахунком компонент - головний за значимістю з точки зору правового регулювання. Він стосується одного з основних елементів ринкової економіки - ціни: попит на цьому товарному ринку на товари, вироблені суб'єктами природних монополій, у меншій мірі залежить від зміни ціни на цей товар, ніж попит на інші види товарів. Попит, що не залежить або залежить в мінімальному ступені від ціни, її зміни, прийнято називати нееластичним. p align="justify"> Якщо виходити тільки з наведеного визначення, то до сфери природних монополій можна віднести діяльність дуже багатьох підприємців. Взяти для прикладу найпоширеніший товар - хліб. Формально до природної монополії можна віднести мало не всіх його виробників і продавців. Чим більший обсяг хлібної продукції випікає одна господарюючий суб'єкт, тим нижче витрати на її виробництво; для маси людей хліб ніякої іншою продукцією незамінний; попит на нього прямо не залежить від ціни, хочеш - не хочеш, а доводиться купувати за запропонованою продавця ціною. Тому держава, спираючись на загальне поняття природних монополій, саме вирішує, які конкретно галузі народного господарства або окремі види господарської діяльності віднести до природних монополій. І тут головна небезпека не помилитися, адже це може призвести до непоправних результатів. p align="justify"> Природно, що надання будь-якої компанії виняткових монопольних прав на поставки споживачам електро -, водо-, газоресурсів або на транспортне обслуговування на даній території або в масштабах всієї держави викликає необхідність встановлення державного контролю діяльності таких економічних суб'єктів ...