новим и Вже були віроблені Механізми СОЦІАЛЬНОГО захисту населення від Безробіття. Усе це створі спріятлівіші умови, чем, Наприклад, в Україні, для проведення ринкового, у тому чіслі й копійчану, реформ. p> Словенія булу однією з десяти країн, Які вступили до ЄС 1 травня 2004 року. p>
У 2004 году вона прив'язана курс національної валюти до євро и прієдналася до механізму регулювання валютних курсів (ERM-II). За 2005 рік ЗРОСТАННЯ ВВП стаєш 4%, Інфляція напрікінці року Зупинись на оцінці 2,3%. Середньорічній дохід на душу населення - 17 350 дол. Зовнішній борг країни становіть 29% ВВП. А ВВП двомільйонної Словенії у 2005 году сяга 34 млрд. дол. США. (Просто для порівняння: ВВП 47-мільйонної України в тому самому году - 78 млрд. дол.) p> З 1 січня 2007 року Словенія стала повноправнім членом єврозоні - Тринадцята. Прото це числа не Бентежа словенців: 85% жітелів країни вважають, что єдина валюта принесе їм економічну Стабільність и подалі Процвітання. Перші два тижні нового року в Словенії ходітімуть на рівніх Дві валюти: стара - словенська толар и нова - євро, альо в магазинах ще півроку вказуватімуть подвійні Ціни. p> Словенія - поки що єдина країна з десяти новіх членів Євросоюзу, якій удалось здійсніті необхідні економічні реформи й віконаті ВСІ вимоги Єврокомісії Щодо входження в єдиний валютний простір.
3 СТРУКТУРА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
серцевинних кредитної системи є центральні (національні ) банки хорватського и словенська.
Комерційні банки віконують певні економічні Функції по ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ кредитної політики та грошового обігу. До основних функцій банків належати:
кредитування підпріємств, держави, приватних ОСІБ та Операції з цінними паперами;
регулювання копійчаного обігу;
Залучення тимчасово вільніх копійчаних коштів, нагромадження и Перетворення їх у позичковий капітал;
Здійснення Копійчаної розрахунків та платежів у господарстві;
випуск кредитних ЗАСОБІВ обігу (депозитно-Чекова ЕМІСІЯ);
консультації и Надання Економічної та фінансової ІНФОРМАЦІЇ.
Функції центральних (національніх) банків істотно відрізняються від функцій комерційніх (Чі спеціалізованіх). Основні з них Такі: 1) ЕМІСІЯ кредитних грошів та вилучення грошів з обігу; 2) акумуляція та Збереження касових резервів других кредитних установ; 3) Збереження офіційніх золото-валютних резервів, 4) Надання кредитів и Виконання розрахункових операцій для урядових органів; 5) Здійснення розрахунків и перевідніх операцій для комерційніх банків; 6) грошово-кредитне регулювання економіки; 7) контроль за діяльністю кредитних установ; 8) Надання ліцензій на Операції Із зарубіжною валюті; 9) обслуговування державного Боргу країни.
Отже, центральні банки у Хорватії и Словенії віконують роль емісійного, відповідального за грошове господарство, и кредитного центру, а такоже роль касира Держава і В«банку банків В». Смороду є В«кредиторамиВ» Останньоі інстанції, тоб до них Комерційні банки звертають по допомог у того випадка, коли вічерпані ВСІ Другие Способи мобілізації кредитних ресурсів. З підприємствами та фірмамі центральний банк у Операції НЕ вступає.
Основна форма Надання центральним банком кредитів комерційним банкам - скуповування у них ЦІННИХ ПАПЕРІВ та переоблік (дисконт) векселів, виданя підприємствами и прийнятя на облік (для забезпечення кредиту) комерційнімі банками. При цьом центральний банк регулює процентну ставку.
Грошово-кредитна політика центральних банків - це сукупність ЗАХОДІВ, спрямованостей на зміну грошової масі в обігу, обсягів кредиту й емісії, або на їх обмеження - перелогових від стану ЕКОНОМІКИ. ЕМІСІЯ здійснюється, коли нужно подолати спад в економіці, а ее обмеження - во время промислового піднесення, щоб НЕ допускаті В«ПерегрівуВ» ЕКОНОМІКИ. p> Мета грошово-кредитної політики центрального банку, - создать спріятліві умови для зайнятості робочої сили, стримування інфляції, регулювання темпів економічного ЗРОСТАННЯ та збалансованості народного господарства и платіжного фонду.
Серед методів грошово-кредитної політики ВАЖЛИВО місце посідає дисконтна політика, пов'язана з купівлею векселів. Це найстарішій метод кредитного регулювання. Зниженя дісконтної ставки центрального банку стімулює Комерційні банки розшірюваті кредитування предприятий, а Підвищення - навпаки. Продажів ЦІННИХ ПАПЕРІВ центральним банком означає Зменшення сум на резервних Рахунка и звуження кредитування комерційнімі банками своих КЛІЄНТІВ.
Грошово-кредитна політика центральних банків НЕ позбавлено суперечностей. Аджея коли для Підвищення ділової актівності банк піднімає дисконтною ставкою, щоб Сприяти припливи копійчаного Капіталу з-за кордону, то подорожчання кредиту гальмує ЗРОСТАННЯ Виробництво і пожвавлення внутрішньої ділової актівності.
Центральний банк впліває на процес кредитування у народному господарстві такоже Шляхом Відкриття спеціальніх резервних рахунків ком...