Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Мостові вимірювальні ланцюга

Реферат Мостові вимірювальні ланцюга





P-мереж комутатор або маршрутизатор). Оптичні мережі доступу Ethernet, переважно використовують дану топологію, відносно недорогі. До основного недоліку слід віднести наявність на проміжних вузлах активних пристроїв, що вимагають індивідуального харчування.


2.4 Дерево з пасивним оптичним розгалуженням PON (P2MP)


Рисунок 2.4 - Топологія «дерево з пасивним оптичним перехідником» логічного з'єднання в мережах доступу


Окремим випадком, коли в якості пасивного оптичного елемента виступає оптичний розгалужувач, є мережа PON, що використовує топологію «точка-многоточка» P2MP (point-to-multipoint). До одного порту центрального вузла може бути підключений цілий волоконно-оптичний сегмент деревовидної архітектури, що охоплює десятки абонентів. При цьому оптичні розгалужувачі, встановлювані в проміжних вузлах дерева, повністю пасивні і не вимагають харчування та спеціалізованого обслуговування.

У топології P2MP за рахунок оптимізації розміщення розгалуджувачів можна досягти значної економії оптичних волокон і зниження вартості кабельної інфраструктури. Абонентські вузли не впливають на працездатність мережі в цілому. Підключення, відключення або вихід з ладу одного або декількох абонентських вузлів ніяк не позначається на роботі інших.

Переваги архітектури PON зводяться, по-перше, до відсутності проміжних активних вузлів і економії волокон. По-друге, економляться оптичні приймачі в центральному вузлі. По-третє, потрібно відзначити легкість підключення нових абонентів і зручність обслуговування (підключення, відключення або вихід з ладу одного або декількох абонентських вузлів ніяк не позначається на роботі інших).

Деревовидна топологія P2MP дозволяє оптимізувати розміщення оптичних розгалуджувачів виходячи з реального розташування абонентів, витрат на прокладку ОК і експлуатацію кабельної мережі. До недоліків можна віднести зрослу складність технології PON і відсутність резервування в найпростішої топології дерева.

Рішення на основі архітектури «дерево з пасивними вузлами» використовують логічну топологію типу «точка-многоточка» P2MP (point-to-multipoint), яка покладена в основу технології PON, до одного порту центрального вузла можна підключати цілий волоконно-оптичний сегмент деревовидної архітектури, що охоплює десятки абонентів. При цьому в проміжних вузлах дерева встановлюються компактні, повністю пасивні оптичні розгалужувачі (сплітери), які не потребують харчування та обслуговування. Загальновідомо, що PON дозволяє економити на кабельній інфраструктурі, за рахунок скорочення сумарної протяжності оптичних волокон, так як на ділянці від центрального вузла до розгалуджувача використовується всього одне волокно. У меншій мірі звертають увагу на інше джерело економії - скорочення числа оптичних передавачів і приймачів в центральному вузлі. Тим часом економія від другого чинника в деяких випадках виявляється навіть більш істотною.

Отже, можна зробити висновок, що застосування архітектури «дерево з пасивними вузлами» є кращим, зважаючи таких причин:

. Структура оптимальна за кількістю волокон;

. Оптимальне рішення по кількості оптичних приймально-передавачів;

. Легкість підключення нових абонентів і зручність обслугову...


Назад | сторінка 3 з 49 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Фізико-технологічні основи одержании оптичних волокон, для волоконно-оптичн ...
  • Реферат на тему: Конструкція магістрального волоконно-оптичного кабелю пасивних оптичних мер ...
  • Реферат на тему: Проектування оптичної частини волоконно-оптичні мережі доступу з топологією ...
  • Реферат на тему: Способи збільшення пропускної здатності оптичних волокон
  • Реферат на тему: Проектування бази даних абонентів телефонної мережі