узі в складі Суспільно-географічного комплексу территории путем розвітку виробничої та соціальної інфраструктурі. p>
діяльнісний підхід дозволяє класіфікуваті ресурси за соціально-Економічною сутністю, вартіснімі та трудовими ознакой на: а) туристичні блага, наявність якіх про «єктивна и практично НЕ поклади від людської ДІЯЛЬНОСТІ. Це природно-рекреаційній Потенціал территории, уявлень сприятливі для відпочинку в будь-яку пору року кліматом, Мальовнича краєвідамі, іншімі природно-географічними умів; б) туристичні ресурси, Які включаються об »єкти, створені Людський працею та об'єкти, до якіх докладається Людський праця з метою ПІДТРИМКИ їх атрактивного якости; в) туристична інфраструктура, представлена ??підприємствами размещения, харчування, транспорту, екскурсійного обслуговування та проведення дозвілля.
За атрактівністю в туристичну діяльність можна віділіті: а) про «єкти показу або атрактівні об» єкти, Які включаються до складу турпродук-ту и Використовують як елєменти програмного забезпечення Турів; б) об'єкти дозвілля, Які могут становитися як програмне забезпечення, так и входити до складу Додатковий услуг, что Надаються в місцях відпочинку.
Відповідно до ціннісного підходу розрізняють Світову культурну та природну спадщину та національне культурно-історичне и природньо надбання. Поняття культурної и природної спадщини формуван ПРОТЯГ Другої половини XX ст. и оформилося Прийняття у 1972 р. Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної и природної спадщини. До Списку всесвітньої спадщини внесено почти 600 об «єктів, з якіх 76% становляит об» єкти культурної, 21% - природної та 3% - природно-культурної спадщини, что розташовані в більш чем 110 странах світу [1, с. 63].
функціональний підхід до класіфікації туристичних ресурсів підстав на комплексному характері туристичного споживання и туристичної ДІЯЛЬНОСТІ з виробництва тур продукту. Комплексність споживання туристичних ресурсів відтворює мотівацію подорожувань и грунтується на георозмаїтті. Поняття георозмаїття в его конкретно-теріторіальному наповненні может розглядатіся як «родові» Щодо туристичних ресурсів. Таке Твердження грунтується на розумінні мотіваційної туристичної пріваблівості питань комерційної торгівлі теріторій як таких, что є відміннімі за комплексом ознакой від місця постійного проживання туриста.
Еколого-економічний підхід грунтується на оцінці СПОЖИВЧОЇ вартості туристичних благ и ресурсів. Наявність туристичних ресурсів розглядається багатьма авторами як Чинник виробництва тур продукту, в тій годину як ми Вважаємо їх неодмінною его ськладової, яка, залежних від характеру ресурсу, має ПЄВНЄВ СПОЖИВЧИХ ВАРТІСТЬ.
Наведені підході и побудовані на їх Основі класіфікації НЕ вічерпують всієї багатоаспектності туристичних ресурсів, смороду позбав підкреслюють складність и Неоднозначність Поняття «туристичний ресурс» при его відімій зрозумілій простоті.
1.2 Форми та види туризму
Досі немає чіткої загальнопрійнятої класіфікації туризму. Це пояснюється самперед тім, что практично Неможливо виокремити чисті форми I види современного туризму.
Туризм можна класіфікуваті за найрізноманітнішімі Показники: за метою, Засоби пересування, характером, термінамі и трівалістю подорожі, засобой размещения ТОЩО...