дчий повинен зрозуміти, хто і яким чином міг надати психічний тиск на потерпілого. У необхідних випадках слідчий долає негативний психічний вплив на потерпілого з боку зацікавлених осіб, попереджаючи про кримінальну відповідальність за підбурювання потерпілого до дачі неправдивих показань або про спонукання до дачі неправдивих свідчень.
2. Методи вивчення особи потерпілого
Методи вивчення особи потерпілого розглядаються в двох аспектах: статистичному і динамічному. До статистичної області належать вік, стать, національність, службове і сімейний стан та інша інформація про потерпілого. До динамічної - поведінка потерпілого до, під час і після злочину, зв'язок поведінки потерпілого з поведінкою злочинця.
До спеціальних методів дослідження особистості і поведінки потерпілого відноситься аналіз слідчої та судової практики, статистичних матеріалів судової психіатрії, спеціальної статистики про потерпілих, соціально-психологічні та судово-психологічні дослідження конфліктних ситуацій.
3. Поведінка потерпілого в момент злочину
Досліджуючи поведінка потерпілого в момент вчинення злочину, необхідно враховувати, що воно (поведінка) залежить від багатьох факторів, які можна об'єднати в дві групи:
· вплив зовнішнього середовища (в тому числі дії злочинця);
· індивідуальні особливості особистості (боягузтво або сміливість, фізична підготовка, розгубленість або швидкість реакції, життєвий досвід та ін.)
Особливо важливим при розгляді поведінки потерпілого в момент злочину слід вважати його стан. За статистикою більше 60% жертв злочинів перебували в нетверезому стані, від 10 до 13% не працювали, 6-10% вели паразитичний спосіб життя, близько 40% потерпілих безпосередньо перед злочином поводилися аморально, протиправно або провокаційно. Все це могло сприяти збільшення ймовірності скоєння протиправних дій саме щодо цих осіб.
В процесі психологічного дослідження потерпілого важливим етапом є аналіз ціннісних орієнтацій особистості, які визначають спрямованість особистості, світоглядну позицію людини.
4. Психологічний контакт з потерпілим
Вкрай важливим для отримання вичерпних і правдивих показань потерпілого є встановлення з ним психологічного контакту. При цьому слідчий повинен враховувати психічний стан та індивідуальні особливості потерпілого.
Сам факт злочину, конкретні дії злочинця, нанесений потерпілому фізичний, матеріальної чи моральної шкоди часто призводять потерпілого в стан стресу. Подумки повертаючись до моменту злочину при дачі показань, потерпілий може наново переживати подібні почуття, що може відбитися на повноті і об'єктивності його свідчень. Водночас повернення (можливо неодноразове) до мали місце подій активізує розумові процеси потерпілого і сприяє появі нових істотних фактів і версій того, що сталося. Тому практично завжди є доцільним проведення повторних допитів потерпілих.
Глава2. Психологія свідків
. Психологія свідка (КПК України)
Показання свідків відіграють важливу роль у діяльності слідчих і суддів, захисників і адвокатів, прокурорів та інспекторів. Вони сприяють відн...