господарства країни представлена, в основному, сформованими великими промисловими вузлами, велику роль відіграє сільське господарство, в якому зайнята велика частина економічно активного населення (ЕАН).  
 Товари з позначкою «зроблено в Китаї» зараз можна зустріти по всьому світу. Як показує статистика, Китай вже першенствує в світі за обсягом виробництва понад 100 видів продукції. У Китаї випускається більше 50% продаваних у світі фотоапаратів, 30% кондиціонерів, 25% пральних машин і приблизно 20% холодильників. 
  Крім того, згідно з митною статистикою, Китай вже багато років поспіль є першим експортером текстильних виробів, одягу, взуття, годинників, велосипедів, швейних машин та інших видів трудомісткої продукції. З 1989 року середньорічний приріст імпортної і експортної торгівлі Китаю складає 15%. 
  Ключовий експортний ринок для Китаю - США, торговельні зв'язки двох країн надзвичайно сильні. Основні статті експорту з КНР в США: електрообладнання, одяг та взуття, меблі. 
  Сучасний Китай відділений від скільки патріархальних часів цілою серією революцій і громадянських воєн, що потрясали країну з початку XX століття до його 70-х років. Шлях Китаю до сучасності (modernity) почався не сьогодні і не вчора, і нинішня ломка складалися століттями традицій і способу життя - одна з багатьох в досить довгому ряду вже не раз відбувалися в країні спроб модернізації. Проте, мабуть, ніколи ще такі величезні маси людей добровільно не відмовлялися від звичного укладу життя заради прагнення завоювати собі більш гідне місце в ринковій економіці та підвищити свій рівень споживання. Селяни, що залишають свої села, сподіваючись знайти кращу долю в місті; інженери, кидають стабільний заробіток на державному підприємстві або у великій фірмі, і намагаються на свій страх і ризик досягти успіху в ринковому секторі - все це різні форми масового руху. 
   .1 Характерні риси моделі, сильні і слабкі сторони моделі 
   Можна виділити такі характерні риси подібної моделі: 
  початком ринкової реформи є встановлення динамічної рівноваги на споживчому ринку, причому не стільки за допомогою більш гнучкої системи цін, скільки завдяки швидкому зростанню виробництва продовольчих та інших споживчих товарів і насиченню ними ринку (за рахунок збільшення вкладень у цю сферу, в тому числі і за рахунок зменшення вкладень у важку промисловість); 
				
				
				
				
			  існує своєрідна послідовність у формуванні ринкової економіки: у першу чергу ринкові відносини охоплюють сферу споживчого виробництва і збуту, починаючи з сільського господарства; потім вони розподіляються в сферу виробництва засобів виробництва; 
  лібералізація цін виступає як наступний етап реформи; 
  паралельно зберігається з тим або іншим ступенем жорсткості політика блокування інфляції, значного зростання цін; 
  активно формується ринкова інфраструктура, включаючи і приватне підприємництво. 
  Сильні і слабкі сторони моделі 
  На думку провідних експертів, найбільш сильними сторонами моделі соціально-економічного розвитку Китаю є 
  орієнтація на стратегічні, довгострокові цілі розвитку; 
  здатність вирішувати великомасштабні проблеми;