в 1985 році в Індії, в Бхопалі на підприємстві В«Юніон-карбідВ». У результаті в навколишнє середовище потрапило 45 т метілізоціаната, загинуло 3 000 чоловік, 300000 стали інвалідами. br/>
2.2.ОЧАГ І ЗОНА ХІМІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ
У результаті аварій і катастроф на ХОО виникає осередок хімічного зараження. Територія, на якій можуть виникнути або виникають масові пора-вання людей, називається осередком хімічного ураження.
Зона зараження АХОВ відрізняється великою рухливістю кордонів і мінливістю концентрації практично в будь-якій частині зони хімічного зараження (ЗХЗ) можуть відбутися ураження людей.
Глибина поширення зараженого повітря залежить від кількості викиду (виливу) АХОВ та умов формування ЗХЗ (швидкості вітру, ступеня стійкості повітря). Найбільш сприятливими умовами формування зони максимальних розмірів є інверсійні струми повітря при швидкості вітру 3-4 м/сек.
Тривалість вражаючої дії АХОВ в зоні залежить від його властивостей, температури повітря і грунту, визначають ступінь вертикальної стійкості атмосфери. Тривалість хімічного зараження визначається тимчасовими межами прояви наслідків аварії.
Розміри зони хімічного зараження і тривалість небезпечного зараження визначаються за допомогою В«Довідника з оцінки хімічної обстановкиВ». p> Залежно від ступеня хімічної небезпеки аварії на ХОО поділяються:
В· на аварії I ступеня, пов'язані з можливістю масового ураження виробничого персоналу і населення довколишніх районів;
В· на аварії II ступеня, пов'язані з ураженням тільки виробничого персоналу ХОО;
В· на аварії хімічно безпечні, при яких утворюються локальні вогнища ураження АХОВ, що не представляють небезпеки для людини.
Хімічні аварії можуть бути локальними (приватними), об'єктовими, місцевими, регіональними, національними і в рідкісних випадках глобальними.
Шляхи поразки в зонах зараження можуть бути різними. Можливі ураження до надягання засобів захисту (90-100%) і ураження при вживанні заражених продуктів харчування і води. Можливо непряме вражає дію: зниження ефективності та інтенсивності виконання трудових завдань у засобах захисту, змушені витрати часу на ліквідацію наслідків аварії, а також зниження працездатності, обумовлене психологічним впливом факту хімічної аварії.
При аваріях на ХОО поразки АХОВ слід очікувати у 60-65% постраждалих, травматичні ушкодження - у 25%, опіки - у 15%. При цьому у 5% постраждалих ураження можуть бути комбінованими.
2.3.ПРАВІЛА БЕЗПЕКИ НА ХОО І ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ АВАРІЙ
На кожне СДОР повинна бути оформлена аварійна картка із зазначенням його номера в регістрі ООН (аміак № 1005), ступеня токсичності (аміак - 4), основних властивостей, вибухо-і пожежонебезпеки, небезпеки для людини і застосовувані ЗІЗ. Деякі речовини, що вважаються безпечними, при певній концентрації є сильнодіючими отрутами. Так, соляна кислота до 30%-ної щільності (менше 1,15 в/см 3 ) не створює небезпек концентрації хлористого водню, а 8,5%-ва продається в аптеках як шлунковий ліки.
Деякі хімічні речовини, що входять компонентами до складу мастильних матеріалів, діелектриків, фунгіцидів для обробки лісоматеріалів, теплоносіїв і т.д., після тривалої їх експлуатації набувають нові хімічні властивості і стають сильнодіючими отрутами. Так, довгий час у трансформаторному маслі в якості діелектрика використовувався совтола - прозора в'язка рідина, безбарвна або жовтувата, містить від 42 до 54% ​​хлору. Це токсична речовина 2-го класу небезпеки. Допустима концентрація совтола в діелектрику 1/50 000 000 частка. Після 15-20 років експлуатації трансформаторів і конденсаторів стали спостерігатися випадки ураження дихальних шляхів зі смертельним результатом серед робітників при поводженні з цими установками. Виявилося, що, довго пульсуючи в тілі агрегатів, діелектрик контактує з пластмасою, металом, трансформаторне масло набуває небезпечні властивості: пари масла смертельні і по вражає силі те саме що іприту, навіть мають аналогічний запах часнику.
У зв'язку з появою приватних виробництв і комерційних фірм стала злободенною проблема зберігання й утилізації ОХВ. Тому керівники підприємств зобов'язані подавати до комісії з НС району (Міста) інформацію в разі аварії на об'єкті з викидом СДОР та інших екологічно шкідливих речовин при:
В· наявність постраждалих і загиблих;
В· виході НХР на санітарно-захисну зону з перевищенням більше 50 ГДК;
В· загрози поразки населення;
В· стороннього запаху води більше 4 балів.
Аналіз структури підприємств, що виробляють або що споживають СДОР, показує, що в їх технологічних лініях обертається, як правило, незначна кількість токсичних хімічних продуктів. Значно більша по обсягу кількість СДОР міститься на складах підприємств. Це призводить до того, що при аваріях в цехах підприємства в більшості випадків...