инного світу до насадження норм поведінки і відносин, які збуджують і підтримують відчуття страху у причетних до злочинів і обізнаних про них осіб, штовхають їх на приховування істини;
В· забезпечення конфіденційності відомостей, отриманих про особисте життя громадян, випадково залучених до сфери оперативно-розшукової діяльності;
В· виняток фактів опублікування відомостей про участь особи у злочинній діяльності до вступу вироку суду в законну силу і т.п.
Іншими словами, використання оперативно-розшукової тактики обумовлено не тільки існуванням злочинного середовища та спеціальних засобів протидії її розвитку, а й морально-етичними нормами поведінки співробітників оперативних апаратів.
Також в Федеральному Законі про ОРД виділені завдання оперативно-розшукової тактики [2, c. 32]:
В· вивчення практики організації злочинних груп. Зокрема, як і ким, підшукуються члени цього формування, як розподіляються між ними роль, функції, як оформляється членство в групах (усне або письмове закріплення у формі клятви, договору), як організовується єдина психологічна установка членів співтовариства на вчинення злочину;
В· отримання відомостей про те, як фінансується злочинна трупа;
В· визначення способів розробки загальної стратегії і тактики діяльності як однієї окремо взятої організованої злочинної групи, так і сукупності подібних груп на певній території або в кримінальній галузі (розповсюдження наркотиків, зброї, проституції тощо);
В· вивчення практики віддачі вказівок про скоєння злочинів та форм звіту виконавців. Як правило, лідер, організатор злочинної діяльності у групі, що має триланкову систему, особисто не віддає вказівок. Цю функцію виконує так званий "ізолюючий шар", що складається з особисто відданих лідеру членів групи, що не беруть участь в безпосередніх злочинних акціях;
В· вивчення способів подальшого поповнення організованої злочинної групи новими членами. Це можуть бути заходи в кримінальному середовищі, у спортивних секціях, в расформіруемих військових частинах, у молодіжному середовищі. Як відомо, представники саме цих категорій в основному поповнюють число "бойовиків ". Крім того, лідери злочинної діяльності нерідко організують цілі школи "бойовиків", легендіруют їх існування під військово-патріотичні, спортивні центри і навчають професійної злочинної діяльності;
В· визначення того, яка схема відтворення злочинної діяльності. Зокрема, відшукання форм і способів легалізації злочинних доходів. Позбавлення організованої злочинності фінансової підтримки - одне з найважливіших завдань, стоять перед правоохоронними органами в цілому.
Рішення перерахованого комплексу завдань дозволить активізувати боротьбу з лідерами (Організаторами) злочинної діяльності в регіоні. Ці завдання раніше перед оперативними підрозділами також ставилися і стосувалися вивчення діяльності небудь однієї конкретної групи, що стало однією з причин явної провалу у викритті лідерів (організаторів) злочинної діяльності.
Вже на сучасному етапі боротьби зі злочинністю співробітники правоохоронних органів, які використали негласні методи, виступають у судових засіданнях в якості свідків і відповідно до ст. 12 Федерального Закону про ОРД детально інформують про свою діяльність, що не розкриваючи конкретні джерела отримання інформації та інші відомості, в зокрема [6, c. 23]:
1) сили, засоби, методи і плани, використовувані при проведенні негласних оперативно-розшукових заходів;
2) організацію і тактику проведення оперативно-розшукових заходів;
3) дані про фінансування оперативно-розшукової діяльності;
4) методи і засоби захисту секретної інформації.
Також Федеральному Законі про ОРД вказується список оперативно-розшукових заходів. Оперативно-розшукові заходи - це складовою структурний елемент оперативно-розшукової діяльності, що складається з системи взаємопов'язаних дій, спрямованих на вирішення конкретних тактичних завдань.
Згідно ст. 6 Федерального Закону про ОРД, до оперативно-розшуковим заходам відносяться [2, c. 43]:
В· опитування громадян;
В· наведення довідок;
В· вилучення зразків для порівняльного дослідження;
В· перевірочна закупівля;
В· дослідження предметів і документів;
В· спостереження;
В· ототожнення особистості;
В· обстеження приміщень, будівель, споруд, ділянок місцевості і транспортних засобів;
В· контроль поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень;
В· прослуховування телефонних переговорів;
В· з'їм інформації з технічних каналів зв'язку;
В· оперативне впровадження;
В· контрольована поставка;
В· оперативний експеримент.
Цей перелік - вичерпний. Змінити або доповнити його можливо тільки шляхом прийняття відповідного закону на федеральному рівні. Необхідно мати на увазі, що в оперативно-розшукової д...