Україні. Для аспірантів і студентів були підготовлені перші навчальні посібники (В«Робоча книга соціологаВ», 1976; В«Теорія і практика соціологічних досліджень в СРСРВ», 1979 і ін.) Сприятливими для розвитку соціології стали 80-ті роки, коли вона врешті решт відновила статус самостійної науки. В кінці 80-х років створено Всесоюзний центр вивчення громадської думки (директор Т. І. Заславська), У 1990 р. створено Інститут соціології Академії наук України. З часом заснована Українська соціологічна асоціація, в університетах відкриті факультети та відділення для підготовки професійних соціологів, утворений спеціалізована рада для захисту дисертацій, виходить журнал В«Соціологія: теорія, методи, маркетингВ». Основні напрями сучасних соціологічних досліджень стосуються особливостей соціально-статусної стратифікації в умовах перехідної економіки, соціальних умов і механізмів формування сучасної ринкової економіки, факторів виникнення і механізмів подолання соціальних конфліктів у процесі трансформації суспільства, національних аспектів. Вивчаються проблеми соціальної структури та професійної орієнтації молоді (С. Макеєв, В. Чорноволенко), моніторинг громадської думки (Є. Головаха), теорія громадської думки (В. Осовський), застосування математичних методів у соціологічних дослідженнях (В. Паніото), вивчення історії соціології (А. Ручка, В. Танчер), соціології освіти, проблем вищої школи (В. Бакіров, В. Волович, О. Якуба), етносоціології (Т. Рудницька, М. Шульга), соціології підприємництва (В. Ворона, В. Пилипенко, Є. Суїменко) і т. п. У 2001 р. опубліковано указ Президента України В«Про розвиток соціологічної науки в Україні В», в якому передбачені державні наукові програми в галузі соціології, створення банку соціологічних даних, розвиток соціологічних і соціально-психологічних служб на підприємствах, установах, навчальних закладах, поширення соціологічних знань серед населення.
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту
