у фінансового стану підприємства. Адже для того, щоб прийняти рішення необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами, доцільність і ефективність їхнього розміщення й використання, платоспроможність підприємства, його фінансові взаємовідносини з партнерами. Оцінка цих показників, потрібна для ефективного управління фірмою. З їх допомогою керівники здійснюють планування, контроль, покращують і вдосконалюють напрямок своєї діяльності.
Другим звітом, що входять до складу фінансової звітності, після Балансу, є Звіт про фінансові результати. Вимоги до його форми і змісту встановлені П (С) БО 3 "Звіт про фінансові результати". p> Цей звіт являє собою звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Доходи, витрати, прибутки та збитки у звіті про фінансові результати поділяються за видами діяльності, функцій (розділ I) і елементами операційних витрат (розділ II). Призначення звіту про фінансові результати полягає, передусім, у визначенні чистого прибутку звітного періоду. Процедура розрахунку цього показника забезпечується послідовним зіставленням статей доходів і витрат.
Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам правдивої, повної і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки за звітний період. На відміну від балансу Звіт про фінансові результати надає інформацію не так на конкретну дату, а за певний період. Цей звіт вважається одним з найбільш інформативних документів звітності, оскільки містить інформацію про динаміку прибутку підприємства.
Існує безліч прийомів аналізу даного звіту, але я вибрала, на мою думку, основні з них. Аналіз структури доходів і витрат дуже важливий, адже завдяки йому можна виявити рівень і динаміку прибутковості діяль ності організації. Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства, а аналіз прибутку від продажів дозволяє виявити резерви її підвищення. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і т.д. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.
У галузі аналізу фінансової звітності та проведення фінансового аналізу на підприємствах Україна, звичайно ж, існують свої проблеми. Але ці проблеми мають свої, досить-таки не складні шляхи вирішення. Тому, я вважаю, що в недалекому майбутньому фінансовий аналіз на підприємствах України буде чітко регламентований, адаптований до сучасних умов, і, звичайно ж, ефективний.