нтилятора, м;
n в - частота обертання вентилятора, хв-1.
Підставляємо відомі значення у формулу (3.20)
.
За малюнком 3.10, с.89/1/приймаємо осьовий реверсивний вентилятор У-12 № 10 з коефіцієнтом корисної дії ? в = 0,62 і кутом повороту лопаті? = 29?.
3.4 Визначення потужності і вибір електродвигуна
Максимальна теоретична потужність вентилятора N в , кВт, визначається залежно від його напору Н хар , Па, продуктивності V в , м 3 /с, і ККД за формулою (3.35), 90/1/
, (3.21)
де Нхар - характерний напір вентилятора, Па;
Vв - продуктивність вентилятора, м3/с;
? у - коефіцієнт корисної дії вентилятора.
Підставляємо відомі значення у формулу (3.21)
кВт.
Потужність електродвигуна для приводу вентилятора, кВт, визначається за формулою (3.36), с.90/1/
, (3.24)
де Nв - максимальна теоретична потужність вентилятора, кВт;
k 3 - коефіцієнт запасу потужності на пусковий момент;
k t - коефіцієнт запасу, що враховує вплив температури середовища, де розташований електродвигун;
? п - коефіцієнт корисної дії передачі.
Так як потужність вентилятора від 1,1 кВт, то за таблицею 3.15, с.90/1/коефіцієнт запасу потужності на пусковий момент для осьового вентилятора k 3 span> = 1,1. Коефіцієнт запасу, що враховує вплив температури середовища, де розташований електродвигун приймаємо по таблиці 3.16, с.91/1/для температури середовища 46-50 Вє С k < span align = "justify"> t = 1,25. Коефіцієнт корисної дії передачі приймаємо ? п = 0,90 за рекомендаціями на с.90/1 /.
Максимальна теоретична потужність вентилятора N в = 2,95 кВт.
Підставляємо відомі значення у формулу (3.24)
кВт.
По таблиці 3.17, с.91/1/вибираємо електродвигун потужністю 3,1 кВт марки 4А100L4AY3.
N = 4.0 кВт
? хв-1 = 1500 (1450).
4. ПИТАННЯ ПЛАНУВАННЯ ЛЕСОСУШІЛИШХ ЦЕХІВ І...