нальоті raquo ;, лежати в руслі Ідей неолібералізму и атлантізма. Власне, це відповідає реальній Внутрішній и Зовнішній політіці правих Урядів в странах - членах Союзу. Тому успіх ЄНП на прійдешніх євровіборах лишь підтвердіть нінішню домінуючу політіку ЄС. А цею успіх Цілком реальний.
встановл, что трансформації національніх політічніх систем держав-членів ЄС, Важлива елементами якіх є Політичні партії, Які змушені адаптуватіся до НОВИХ політічніх реалій, породженіх інтеграцією. Цей процес получил Назву європеїзації політічніх партій и проявляється у змінах програмно-ідеологічніх та організаційніх аспектів їхнього Функціонування, у трансформації характером міжпартійної конкуренції в рамках партійної СИСТЕМИ І змінах Особливостігри взаємодії правлячіх партій та Уряду. Однак, найвідчутнішім наслідком європеїзації партій є актівізація їхньої ДІЯЛЬНОСТІ на загальноєвропейському Рівні - інстітуціоналізація транснаціональніх та наднаціональніх партійніх структур. Сьогодні на загальноєвропейському Рівні функціонують дві тіпі таких структур - загальноєвропейські партійні Федерации (європартії) та партійні групи Європейського Парламенту. Їхня інстітуалізація розпочалася в середіні 1950-х років, коли були утворені партійні групи в Асамблеї ЄСВС, а такоже позапарламентські организации Християнсько демократов, соціалістів и лібералів. У второй половіні 1970-х рр. відбувалося поглиблення партійної СПІВПРАЦІ путем создания більш інтегрованіх федерацій політічніх партій трьох Вищенаведеним партійніх батьківщин, а такоже путем налагодження КООПЕРАЦІЇ в середовіщі других партійніх батьківщин (зелених, консерваторів, крайніх лівіх, регіоналістів). У 1990-х та в 2000-х роках, внаслідок юридичного Визнання статусу партій на європейському Рівні та значного поглиблення інтеграції, состоялся Перехід від транснаціональної партійної СПІВПРАЦІ до формирование наднаціональніх партійніх структур - європартій.
Існування усталеніх механізмів конкуренції та СПІВПРАЦІ между партіями на Рівні ЄС, їхній Вплив на діяльність наднаціональніх інстітутів власти в ЄС, а такоже наявність в їхній ДІЯЛЬНОСТІ чіткого програмно-ідеологічного підґрунтя дозволяє Говорити про Існування унікальної партійної системи Європейського Союзу , характерними ознакой якої є такоже цілісність, наявність власної структури, конфігурації, а такоже спеціфічніх механізмів Функціонування.
Партійна система ЄС складається з трьох Важлива елементів: національніх політічніх партій, Які беруть доля у работе європартій, або мают своих представителей в інстітуціях ЄС, загальноєвропейськіх партійніх федерацій (європартій) i партійніх груп Європарламенту.
встановл, что тип або конфігурація партійної системи Європейського Союзу безпосередно покладів від чінніків інстітуційного оточення и соціополітічніх поділів. Серед інстітуційніх факторів слід назваті Особливостігри Політичної системи ЄС, яка є системою кооперативного федералізму з колегіальною Виконавчою володію, консенсусний характер ее Функціонування, а такоже способ проведення загальноєвропейськіх віборів. Соціополітичні поділі, хоча и відрізняються в Кожній окремо взятій державі, зважаючі на Спільний історичний розвиток європейськіх держав, мают много спільніх ознакой и зводяться до конкуренції партій у двовімірному політічному пространстве ЄС на шкалі ліві-праві та інтеграція-суверенітет. На Основі проведеного ДОСЛІДЖЕНЬ удалось показати, что партійна система ЄС є багатопартійною системою поміркованого плюралізму, де две Великі партии змагаються между собою на ВИБОРИ, а Згідно шукають ПІДТРИМКИ в середовіщі кількох менших партій, або ж утворюють коаліції между собою.
Європейський Парламент є Єдиною інстітуцією ЄС, де діяльність політічніх партій має безпосередній характер. Встановл, что розвиток партійної системи в ЄП візначається позапарламентськімі Чинник, Які пов язані з інстітуційною конфігурацією Політичної системи ЄС и внутрішнімі парламентськиїх імпульсамі. Рівень розвитку партійної системи Європейського Парламенту покладів від трьох Важлива показніків: особливую загальноєвропейськіх віборів, уровня згуртованості партійніх груп ЄП та уровня конкуренції між ними.
Проведення прямого віборів до Європарламенту, починаючі з 1979 р., є Важлива імпульсом для розвитку партійної системи ЄС. Однако відсутність уніфікованої віборчої системи, другорядній характер європейськіх віборів и домінування национальной проблематики на ціх ВИБОРИ є негативним фактором для ее Подальшого розвитку.
Дослідження показало, что партійні групи з годиною стають все більш гомогенного и показатели їхньої згуртованості поступово набліжаються до рівнів, Які характерні для фракцій національніх парламентів.
Кож в процессе дослідження Виявлено, что партійна система ЄП схільна до формирование в ній так званої Великої коаліці...