Масхадова. У своєму інтерв'ю Масхадов ще раз роз'яснив, з якою метою оголошено В«перемир'я на лютий місяцьВ»:
В»Це жест доброї волі, спроба продемонструвати прихильність до миру і закликати російське керівництво до розуму ...
Ще раз повторююсь, його мета - не спроба довести комусь свою спроможність, а жест доброї волі. Це чергове запрошення іншої сторони за стіл переговорів. p align="justify"> ... Тому слідом за наказом про тимчасове припинення всіх видів бойових наступальних дій я видав указ про призначення делегації для контактів з російською стороною. Її главою призначений Умар Ханбієв, міністр охорони здоров'я Ічкерії, який є моїм генеральним представником в зарубіжних країнах В». p align="justify"> Те, що одностороннє перемир'я діє тільки на один місяць, дало багатьом політикам і аналітикам серйозну поживу для роздумів. Одні почали шукати в наказі Президента ЧРІ якийсь знаковий зміст, пов'язаний з черговою річницею сталінської депортації вайнахів 23 лютого 1944; другі угледіли в заклику до миру бажання чеченського боку звільнити родичів Масхадова,; треті побачили в оголошенні перемир'я випереджаючі дії чеченської сторони напередодні засідання якого -то В«круглого столуВ» під егідою ПАРЄ в Москві, наміченого на березень місяць; четверті поспішили пов'язати В«жест доброї волі МасхадоваВ» з відомою ініціативою Комітету солдатських матерів Росії наприкінці минулого року; п'яті заговорили В«про роль Шаміля Басаєва в чеченського опоруВ».
Характерним прикладом публікації в В«КомерсантВ» є загальний аналіз ситуації на Північному Кавказі Юлії Латиніної. Це приклад поширення чуток, що не мають відношення до конкретного політичному діячеві, а що звинувачують (за допомогою створення такого собі сумніви) все керівництво і країни, і ряду суб'єктів Федерації Півдня. Автором статті (від 16 січня 2006 р.), що містить ці сумніви. Автор співпрацювала в обох виданнях в різний час. p align="justify"> Стаття називається В«Про прорив терористів з Грузії та АзербайджануВ» і являє собою саркастичний коментар автора до слів Президента Росії: В«Ми будемо зміцнюватися в ДагестаніВ»:
Серце моє наповнилося гордістю за боєготовність рідної міліції, але тільки от питання: чи давно бойовики при здійсненні теракту перебиралися через держкордон?
Заява Топчія (командувач внутрішніми військами МВС на Північному Кавказі) послідувало після того, як у Унцукульському районі Дагестану міліціонери зазнали поразки в бою з вісьмома бойовиками Омара Шейхулаева: бойовики пішли, а три трупи міліціонерів залишилися. Може бути, Шейхулаєв прийшов за кордону? Ні, він місцевий, аварець. Та й куди він пішов, всім відомо, крім, може бути, генерал-лейтенанта Топчія: у село Гимри, рідне село імама Шаміля. У селі давно діють закони шаріату, а російською владою і не пахне. Коли машини бойовиків, рятуючись від погоні, заїжд...