ваність, що підлягає визначенню і стягненню за правилами ст. ст. 82, 83 СК. На цих позиціях стоїть і судова практика, і теорія сімейного права. Ні спеціальні нормативні акти, ні Сімейний кодекс Російської Федерації не передбачають можливості стягувати аліменти не в повній сумі, якщо фактичний заробіток не забезпечує повної виплати. У всіх випадках несплати аліментів утворюється заборгованість.
Особливості сімейно-правового становища засуджених не дають підстави для пільгового винятки із загального правила. Ускладнення із стягненням суми заборгованості при невеликих заробітках засуджених та інші фактичні перешкоди не можуть змінити норму права.
Середній заробіток засудженого становить 195,80 руб. в день або 4111,8 рублів на місяць (при 21 робочому дні), при тому, що середня заробітна плата по Російській Федерації в 2013 році склала 27339,4 руб. У зв'язку з цим працюючі засуджені оплачують вкрай незначні суми близько 1000 руб. на місяць.
Водночас у засуджених, які не здійснюють трудову діяльність в установах кримінально-виконавчої системи і не проводять виплати, виникає заборгованість, яка розраховується виходячи із середньої заробітної плати по Російській Федерації і складає близько 6800 руб . на місяць, і підлягає стягненню при подальшому отриманні боржником доходів, як в установах кримінально-виконавчої системи, так і після звільнення з місць позбавлення волі.
Таким чином, інтереси дітей, на чиє утримання утримуються аліменти з доходів засуджених у кримінально-виконавчій системі значно ущемлені в порівнянні з дітьми на утримання яких утримуються аліменти в звичайному порядку.
Заборгованість по аліментах у засудженого утворюється за час, протягом якого аліменти за виконавчим листом не утримувалися або утримувалися, але не в повному обсязі. Заборгованість стягується за виконавчим листом в межах трирічного терміну давності, що передував пред'явленню виконавчого листа до стягнення, а якщо боржник розшукувався - за весь минулий період. Розмір заборгованості визначається виходячи із заробітку, одержаного за час, протягом якого стягнення не провадилося. Якщо засуджений - боржник по аліментах - не працював в ІК, заборгованість за цей час буде визначатися виходячи із заробітку, одержуваного ним до часу стягнення заборгованості (ст. 83 СК). При незгоді засудженого з розміром заборгованості по аліментах він може оскаржити дії судового виконавця в цивільно-процесуальному порядку відповідно до законодавства Російської Федерації.
Звільнення від сплати заборгованості або її зменшення можливі тільки за судовим рішенням за позовом засудженого. З позовом про зниження заборгованості засуджений може звернутися до суду за місцем проживання стягувача аліментів (тобто дружина, опікуна чи піклувальника дітей). Суд може винести рішення про складання заборгованості або її зменшенні, якщо несплата аліментів сталася з поважних причин і матеріальне сімейний стан засудженого не дає можливості погасити утворену заборгованість. В умовах місць позбавлення волі до поважних причин несплати аліментів можна віднести хвороба засудженого, не надання йому фронту робіт, використання засудженого на низькооплачуваних роботах не з його вини і т.п.
Якщо ж засуджений має велику заборгованість і розмір заробітку не дозволяє погасити з нього борг, то для погашення заборгованості допусти...