Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Масообмінні процеси

Реферат Масообмінні процеси





рберах з нерегулярною насадкою) або нерівномірного розподілу газу по перетину колони. p align="justify"> Існує деяка мінімальна ефективна щільність зрошення Umin, вище якої всю поверхню насадки можна вважати змоченою. Для плівкових абсорберів її знаходять за формулою


.


Тут


В 

де Гmin - мінімальна лінійна щільність зрошення,;

s - поверхневий натяг,.

У проектованому абсорбере щільність зрошення U вище Umin, тому в даному випадку коефіцієнт змочуваності насадки y = 1.

Для насадок абсорберів мінімальну ефективну щільність зрошення Umin знаходять за співвідношенням:


В 

де qеф - ефективна лінійна щільність зрошення, м2/с.

Для кілець Рашига розміром 75 мм і хордових насадок з кроком більше 50 мм qеф = 0,033 < span align = "justify"> Г— 10-3м2/с; для всіх інших насадок qеф = 0,022 Г— 10-3м2/с.

Коефіцієнт змочуваності насадки y для кілець Рашига при заповненні колони внавал можна визначити з наступного емпіричного рівняння


В 

де dн - діаметр насадки;

При абсорбції водою і водними розчинами добре розчинних газів змочена поверхню насадки зменшується. Тому повна змочуваність досягається при більш високих значеннях Г. Для таких систем значення Гmin може бути розраховане за рівнянням


В 

де коефіцієнт A залежить від крайового кута змочування і змінюється в межах 0,12-0,17; Ds - різниця між поверхневим натягом рідини, що подається на зрошення колони, і рідини, яка витікає з неї.

Частка активної поверхні насадки y а може бути знайдена за формулою


В 

де p і q - коефіцієнти, які залежать від типу насадки.

Не вся змочена поверхня є активною. Найбільша активна поверхня насадки досягається при такому способі подачі зрошення, який забезпечує потрібну кількість точок зрошення n на 1 м2 поперечного перерізу колони. Це число точок зрошення і визначає вибір типу розподільного пристрою.

Щільність зрошення насадки


В 

де 1,5 - мінімально допустима щільність зрошення.

Оптимальна щільність зрошення


.


Щільність зрошення задовольняє умові хорошої смачиваемости насадки, так як


.


Так як щільність зрошення значно більше оптимальної, то опір колони може зрости. Для зниження U слід вибрати насадку іншого типу. Вибираємо в якості насадки кокс: dср = 25 мм; а = 120 м2/м3 ; Vcв = 0,53 м3/м3. Для цій насадки швидкість газу при захлебиванія знаходимо зі співвідношення


В 

звідки wo = 0,422 м/сек.

Робоча швидкість газу w = 0,8? 0,422 = 0,338 м/с. Тоді площа перерізу абсорбера S = 4,1 м2 і діаметр абсорбера Д = 2,28 м.

Перевіряємо знову щільність зрошення


В 

Визначення висоти насадки

Висоту насадки визначаємо, виходячи з основного рівняння масопередачі. Розраховуємо середню рушійну силу процесу. p align="justify"> Рушійна сила процесу абсорбції внизу абсорбера


В 

Рушійна сила нагорі абсорбера


В 

Так як


В 

то середню рушійну силу процесу визначаємо за формулою

В 

Розраховуємо коефіцієнт масопередачі. Вважаючи, що дифузійний опір рідини мало в порівнянні з опором газу, приймаємо, що коефіцієнт масопередачі K рівний коефіцієнту массоотдачі b г для газової фази.

У першому варіанті розрахунку використовуємо критеріальне рівняння


В 

Тут динамічну в'язкість газу знахо...


Назад | сторінка 38 з 54 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Оптимальний варіант насоса для подачі зрошення колони з ємності
  • Реферат на тему: Визначення втрати напору при закінченні рідини через отвори і насадки
  • Реферат на тему: Проектування зрошення дощуванням
  • Реферат на тему: Режими зрошення і техніка поливу сільськогосподарських культур
  • Реферат на тему: Проект меліоративної насосної станції для цілей зрошення