ю різноманітністю і нестабільністю. Аналіз зазначених джерел та практика їх застосування показує недосконалість, а точніше незавершеність правового регулювання страхових відносин. Все це посилюється відсутністю серйозних аналітичних матеріалів щодо стану та перспектив розвитку страхової індустрії, а також науково обгрунтованих методик і посібників з організації діяльності страховиків, регулюють механізм підприємницької діяльності.
Для подальшого розвитку страхового справи не вистачає також професійних публікацій за видами страхової діяльності, що представляють інтерес для потенційних споживачів страхових послуг.
Варто відзначити, що введення нових видів страхування не означає, що вичерпані всі можливості вдосконалення правового регулювання страхових відносин. Наука і практика повинні шукати шляхи подальшого розвитку страхування, поліпшення умов діючих і розробку перспективних видів особистого страхування, що відповідають потребам громадян.
На підставі проведених досліджень можна порекомендувати наступні заходи.
Для підвищення захисту інтересів споживачів страхових послуг необхідно удосконалити порядок ліцензування діяльності страховиків;
підвищити вимоги до джерел формування статутного капіталу та фінансового стану, оцінки ділової репутації засновників та осіб, що мають частку капіталу.
При цьому впровадити безперервний моніторинг діяльності страховиків та посилити контроль над виконанням страховиками вимог, що стосуються забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, розміру чистих активів і статутного капіталу. Розробити методичні рекомендації щодо складання планів заходів фінансового оздоровлення страховиків, з використанням оцінки ринкової вартості їх активів.
В інтересах споживачів потрібно удосконалити нормативно-правову базу, щодо впровадження тимчасових адміністрацій з управління страховиками і впровадити систему нагляду, який припускав б максимальне врахування в діяльності страховиків таких параметрів, як рівень ризиків, адекватність оцінки страховиком реального рівня ризику, якість внутрішньої системи управління і контролю за ризиками, відповідний бухгалтерський облік та фінансову звітність, виявлення недоліків у діяльності страховиків на ранніх стадіях їх виникнення.
Для того щоб задовольнити інтереси споживачів страхових послуг, необхідно забезпечити консолідований нагляд за страховиком страхової групи (страхового холдингу) і відпрацювати порядок консолідованої оцінки всіх ризикiв, прийнятих їм і створити при цьому фонд гарантування страхових виплат за договором страхування життя, впливати створенню фондів страхових гарантій. Також удосконалити нормативно-правову базу, стосовно правил формування та розміщення страхових резервів, порядок покупки валюти, доступ страховиків до ринків цінних паперів іноземних емітентів і впливати прийняттю законів, щодо впровадження в обіг цінних іпотечних паперів; розробити нормативно-правові акти, спрямовані на розвиток ...