ді до задачі кожен зразок проходить ряд дорогих випробувань з яких-небудь критеріями (максимальна продуктивність, стійкість полум'я, стабільність утворення суміші, вплив на кількість окислів у вихлопі турбіни та ін.) Після чого робиться оптимальний вибір пальникового пристрою і його доопрацювання, якщо необхідно.
З використання кінцево-елементної моделі камери згоряння можна звести до мінімуму число випробувань, шляхом зменшення кількості зразків. Усі досвідчені зразки, з відомими розрахунковими показниками, проходять випробування на моделі. Після чого, враховуючи точність моделювання, вибираються кілька горілчаних пристроїв, які є близькими до оптимальних за отриманими результатами.
Ефект від моделювання зберігається і на стадії експлуатації газових турбін. Можливість аналізу різних режимів роботи на підставі отриманих результатів рішення дозволяє створювати і удосконалити методики розгону і гальмування, переходів між режимами роботи ГТУ. Знімаючи показники поточної роботи турбіни, можна передбачити можливі аварійні ситуації або потреба у ремонті, або перенастроюванні системи автоматизації.
Камера згоряння є найбільш чутливим і одним з найдорожчих елементів всієї конструкції газової турбіни. Оптимальна настройка всіх параметрів камери є актуальним завданням сучасної газотурбінної промисловості. У цьому зв'язку, застосування інженерних пакетів типу ANSYS, гармонійно доповнюють вже існуючі методики проектування і розробки, дозволяючи без дорогих випробувань, звузити область пошуку оптимальних рішень. Оптимальність тут, має на увазі і економічність, як критерій.
Висновок
У даному дипломному проекті була розроблена методика побудови кінцево-елементної моделі кільцевої камери згоряння газової турбіни при використанні інженерного пакета ANSYS. Методика дозволяє проводити газодинамический аналіз камери, і використовувати програму розрахунків для аналізу різних режимів роботи газової турбіни.
Виходячи з проведеної роботи з літературою та засобами масової інформації, спілкування з інженерами на підприємствах авіабудування та промисловості був зроблений висновок, що напрямок віртуального моделювання є на сьогодні актуальним завданням сучасної газотурбінної промисловості.
Було проведено ряд експериментів на прикладі ГТУ виробництва фірми «Siemens» серії V64.3A [20], які показали спроможність даної методики при аналізі оптимальності коефіцієнта надлишку повітря. Точність моделі невелика, але і вона дозволяє зробити оцінку критичних режимів роботи за основними показниками роботи камери згоряння, це швидкість потоку на виході з камери, температура на виході і загальний стан полум'я (по турбулентної діаграмі).
В результаті оцінки економічної ефективності, було з'ясовано, що економія витрат при проектуванні вираховується досить складно, але за загальними міркувань йдеться про істотної економії на випробуваннях і доведенні камер згоряння.
Список використаних джерел
1 Безпека життєдіяльності та промислова безпека: Навчальний посібник / За ред. проф. В.Д. Шантаріна - Тюмень: ТюмГНГУ, 2001. - 308с.
2 Вісник « Самарського державного аерокосмічного університету імені академіка С.П. Королева, № 2 - Матеріали IV В...