Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Арешт і стягнення майна боржника

Реферат Арешт і стягнення майна боржника





лити на основні і оборотні кошти - залежно від участі у виробничому процесі, порядку перенесення їх вартості на вартість продукції, що випускається (по частинах або в одному виробничому циклі), тривалості використання, цінності об'єктів;

Також майно можна класифікувати на матеріальні активи (основні та оборотні кошти) та нематеріальні активи. Відмітною ознакою даних видів майна є матеріальне утримання перших і нематеріальна форма останніх.

Отже, підвівши підсумок цьому параграфу, зробимо наступний висновок.

У рамках цієї роботи розглянуті два підходи до визначення поняття майна: легальний (заснований на нормах права) і доктринальний (науковий). Шляхом аналізу цих підходів нами сформульовано наступне визначення поняття майна. Майно - це сукупність речей, що знаходяться у власності юридичних або фізичних осіб, держави або муніципального освіти, або належить організації на праві господарського відання або оперативного управління.


1.2 Особливості звернення стягнення на майно боржника


Пор?? док звернення на майно боржника регламентований Федеральним законом «Про виконавче провадження». При цьому в законі відсутня диференціація звернення стягнення на майно боржників - юридичних і фізичних осіб. Покладається, що така диференціація необхідна законодавству, оскільки таку прогалину свідчить про широту дискреційних повноважень судового пристава-виконавця при здійсненні заходів, що здійснюються з метою звернення стягнення на майно боржника.

У рамках цієї роботи спробуємо розмежувати особливості обігу на майно боржника-юридичної особи та боржника-фізичної особи.

Особливості звернення стягнення на майно боржника-громадянина полягають у наступному:

) чинним законодавством визначено обсяг і види майна боржника-громадянина, на яке не може бути звернено стягнення за жодних умов. Перелік видів такого майна міститься у статті 446 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації (далі - ЦПК РФ);

) чинним законодавством визначено обсяг і види майна боржника, які не підлягають конфіскації за вироком суду ні за яких умов. Перелік видів такого майна визначений у додатку № 1 до Кримінально-виконавчого кодексу Російської Федерації;

) чинним законодавством визначено види доходів боржника, на які також не може бути звернено стягнення за жодних умов;

) при зверненні стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника законом встановлено граничний максимальний розмір грошових коштів, допустимих для утримання:

70% (при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, відшкодуванні шкоди у зв'язку зі смертю годувальника та відшкодування збитків, завданих злочином);

50% (у всіх інших випадках);

) розмір утримань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишилася після утримання податків;

) чинним законодавством спеціально визначено порядок нарахування суми стягнення із заробітку боржника, який відбуває покарання;

) з моменту вступу в силу Федерального закону від 9 липня 1999 року № 154-ФЗ «Про внесення змін і доповнень у частину першу Податкового кодексу Російської Федерації» і внесеними ним змінами до статті 48 частини першої Податкового кодексу Російської Федерації при примусовому стягненні заборгованості з податків і зборів, що утворилася перед митними органами, звернення стягнення на майно громадянина можливе тільки за рішенням суду.

При зверненні стягнення на майно боржника стягнення може бути звернено не тільки на майно, що належить виключно йому персонально, але і на його частку в майні, яким він володіє на праві спільної власності спільно з іншими особами.

Відповідно до абзацу 1 статті 255 lt;consultantplus://offline/ref=FD0B60FDF73D2956B20F52315EC17803BC249AD2BBDCF2A0BA8B2CA0275DC4547A21B77613FBE7A5Q4V9Igt; ГК РФ кредитор учасника часткової або сумісної власності при недостатності у власника іншого майна має право пред'явити вимогу про виділ частки боржника в спільному майні для звернення на неї стягнення. Таке стягнення допускається законом лише у випадках, коли іншого майна власника недостатньо для задоволення вимоги кредитора.

Згідно з абзацом 2 статті 255 lt;consultantplus://offline/ref=FD0B60FDF73D2956B20F52315EC17803BC249AD2BBDCF2A0BA8B2CA0275DC4547A21B77613FBE7A2Q4V0Igt; ГК РФ, якщо виділення частки в натурі неможливо або проти цього заперечують інші учасники часткової або сумісної власності, кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки іншим учасникам спільної власності за ціною, сумірною ринкової вартості цієї частки, зі зверненням виручених від продажу коштів ...


Назад | сторінка 4 з 18 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника-громадянина
  • Реферат на тему: Порядок звернення стягнення на майно боржника
  • Реферат на тему: Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника
  • Реферат на тему: Імунітет від стягнення певних видів майна боржника
  • Реферат на тему: Сутність і значення стягнення на майно боржника в цивільному процесі