ьги податку з власників транспортних засобів, а також включає будь-які інші пільги, встановлювані законодавчою владою суб'єкта Федерації.
Податок обчислюється від продажної ціни автотранспортного засобу за такими ставками: вантажні автомобілі, пікапи і легкові фургони, автобуси, спеціальні автомобілі та легкові автомобілі - 20%, причепи та напівпричепи - 10%.
Сплата податку здійснюється за місцем реєстрації або тимчасової реєстрації автотранспортних засобів протягом п'яти днів з дня його придбання (до реєстрації або тимчасової реєстрації). Законодавством Російської Федерації також встановлена ??можливість залучення значної кількості неподаткових джерел. Для Федерального дорожнього фонду у Бюджетному кодексі встановлено 10 неподаткових джерел. При створенні регіональних дорожніх фондів суб'єкти Російської Федерації в прийняті законодавчі акти про створення регіональних дорожніх фондів включили більше 32 різних неподаткових джерел
Обсяг бюджетних асигнувань Федерального дорожнього фонду затверджується федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і на плановий період у розмірі не менше суми встановленого Бюджетним кодексом Російської Федерації базового обсягу бюджетних асигнувань Федерального дорожнього фонду, скоригованого з урахуванням прогнозованого рівня інфляції на черговий фінансовий рік і плановий період, і прогнозованого обсягу доходів федерального бюджету від:
акцизів на автомобільний бензин, прямогонний бензин, дизельне паливо, моторні масла для дизельних і карбюраторних (інжекторних) двигунів, вироблені на території Російської Федерації, підлягають зарахуванню до федерального бюджету;
використання нимуществует, що входить до складу автомобільних доріг загального користування федерального значення;
передачі в оренду земельних ділянок, розташованих у смузі відведення автомобільних доріг загального користування федерального значення;
зборів за проїзд автотранспортних засобів, зареєстрованих на територіях іноземних держав, по автомобільних дорогах на території Російської Федерації;
плати в рахунок відшкодування шкоди, завданої автомобільним дорогам федерального значення транспортними засобами, що здійснюють перевезення великовагових і (або) великогабаритних вантажів;
плати в рахунок відшкодування шкоди, завданої автомобільним дорогам загального користування федерального значення транспортними засобами, що мають дозволену максимальну масу понад 12 тонн (з 1 січня 2013 року);
плати за надання послуг з приєднання об'єктів дорожнього сервісу до автомобільних доріг загального користування федерального значення;
штрафів за порушення правил перевезення великогабаритних та великовагових вантажів по автомобільним дорогам загального користування федерального значення;
штрафів за недотримання вимог законодавства Російської Федерації про внесення плати в рахунок відшкодування шкоди, завданої автомобільним дорогам загального користування федерального значення транспортними засобами, що мають дозволену максимальну масу понад 12 тонн (з 1 січня 2013 року);
надходжень у вигляді субсидій з бюджетів бюджетної системи Російської Федерації на фінансове забезпечення дорожньої діяльності щодо автомобільних доріг загального користування федерального значення;
безоплатних надходжень від фізичних та юридичних осіб на фінансове забезпечення дорожньої діяльності, у тому числі добровільних пожертвувань, щодо автомобільних доріг загального користування федерального значення.
Джерела формування регіональних дорожніх фондів.
Обсяг бюджетних асигнувань дорожнього фонду суб'єкта Російської Федерації затверджується законом суб'єкта Російської Федерації на підставі прогнозованого обсягу доходів від:
акцизів на автомобільний і прямогонний бензин, дизельне паливо, моторні масла для дизельних і карбюраторних (інжекторних) двигунів, вироблені на території РФ і підлягають зарахуванню до обласного бюджету;
транспортного податку;
використання майна, що входить до складу автомобільних доріг загального користування регіонального або міжмуніципального значення;
передачі в оренду земельних ділянок, розташованих у смузі відведення автомобільних доріг загального користування регіонального або міжмуніципального значення;
державного мита за видачу органом виконавчої влади суб'єкта РФ спеціального дозволу на рух автомобільними дорогами транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних, великовагових і (або) великогабаритних вантажів, що зараховується до бюджетів суб'єктів РФ;