ня суспільних явищ. При цьому враховуються особливості предмета та змісту кримінології. використовуються наступні загальнонаукові методи пізнання:
сходження від абстрактного до конкретного;
гіпотеза;
системно - структурний аналіз;
історичний метод;
порівняння;
динамічні та статистичні методи.
Що стосується методики кримінологічних досліджень, то міждисциплінарність кримінології визначає їх комплексність, так як вони проводяться спільно юристами, соціологами, економістами, психологами, фахівцями в галузі науки та управління. Участь фахівців цих галузей наук необхідно і при вивченні родових і індивідуальних об'єктів, але залежно від рівнів дослідження їх участь буде різним. Так, при вивченні майнових злочинів важливі знання економіки, насильницьких - психології і т. Д.
Оскільки кримінологія є соціально? правовою наукою, в основу методики кримінологічних досліджень має бути покладено поєднання соціологічних і правових методів. Без цього не можна з'ясувати значення і можливостей правових заходів у боротьбі зі злочинністю, шляхів підвищення їх ефективності. Серед правових методів найбільш значимі системно? та історико? порівняльні методи, прийоми аналізу нормотворчої і правозастосовчої практики з точки зору їх ефективності для сокра?? ення злочинності, її причин та умов. Також широко використовуються методи, розроблені соціологією: статистичні, анкетні, інтерв'ю, спостереження і т.д.
Вказівка ??на методи має велике значення. Їх своєрідність визначає необхідність виділення фахівців, які володіють цими методами, а також організацію досліджень. Спочатку в кримінології при розгляді її предмета та змісту не згадувалося особу злочинця. Пізніше про неї стали згадувати поряд зі злочинністю, її причинами, заходами попередження злочинності. Це було зроблено, щоб показати, що особистість злочинця має і вимагає самостійного уваги кримінологів, і вивчення суспільних відносин не може заміщати вивчення особистості, що впливає на злочинність та її причини - це оздоровлення умов життєдіяльності людини і корекція певних життєвих характеристик. Такий підхід до визначення предмета, змісту кримінології повністю себе виправдав, оскільки послужив розвитку кримінологічних досліджень особистості злочинця.
2.2 Зміст кримінології як науки. Зв'язок з іншими науками
Зміст кримінології як науки:
? це дослідження та оцінка злочинності, її змін, регіональних та соціально? групових відмінностей, їх оцінка;
? дослідження та оцінка процесів детермінації і причинності злочинності, її змін відмінностей;
? розробка рекомендацій по боротьбі зі злочинністю, а також методології та методики кримінологічних досліджень.
Слід зазначити, що злочинність завжди займала одне з провідних місць серед найбільш гострих соціальних проблем, що хвилюють громадську думку. Сьогодні кримінологія довела свою необхідність і самостійність як галузі науки, що передбачає наявність фахівців? професіоналів. Багато рекомендацій фахівців? кримінологів передаються іншим фахівцям: економістам, соціологам, юристам різного профілю для їх детального опрацювання з урахуванням спеціальних наукових знань і розробки цілого комплексу конкретних заходів щодо усунення причин та умов кримінальних явищ. Напрацювання кримінологів використовуються фахівцями в галузі інших наук так званого кримінального циклу: кримінального, кримінально? процесуального, кримінально? виконавчого права, криміналістики, судової статистики, кримінальної психології. У підручниках з кримінології відзначається тісний зв'язок кримінології з прокурорським наглядом, цивільним правом і процесом, іншими правовими спеціальностями, а також іншими суспільними науками: правознавством, філософією, політологією, соціологією, економікою, демографією, соціальної і загальної психологією, статистикою та ін.
Сфера загального інтересу кримінології і наук кримінального процесу, судоустрою, прокурорського нагляду - правовідносини, пов'язані з процесуальним нормотворчістю і правозастосовчої діяльністю органів дізнання, слідства, суду, прокуратури щодо виявлення та усунення причин і умов злочинності.
До правознавства кримінологія відноситься, оскільки досліджувані нею явища мають характеристику, яка базується на кримінально? правових поняттях «злочин», «злочинець», а причини та умови злочинності, особу злочинця в чому пов'язані з дефектами правосвідомості, правової психології тощо
Разом з тим вивчення злочинності як явища в цілому, причин і умов, особистості злочинця, заходів попередження злочинності не вкладається тільки в рамки право...