Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Розробка системи удобрення в овочевій сівозміні Московської області

Реферат Розробка системи удобрення в овочевій сівозміні Московської області





рово шириною 5-6 м і висотою 1 м з негайним ущільненням. На ущільнений шар укладають і відразу ж ущільнюють наступні доти, поки висота всіх шарів не досягне 2,5-3 м. Ущільнений штабель зверху шаром 8-15 см накривають торфом, різаною соломою або грунтом, а збоку впритул також укладають штабеля.

У ущільненому гної температура взимку не піднімається вище 15-25 оС, а влітку 30-35 оС. Розкладання гною відбувається в анаеробних умовах. Втрати органічної речовини і азоту, а також кількість стікає гноївки при такому способі зберігання мінімальні. Напівперепрілий гній взимку утворюється через 3-4 місяці, перепрілий через 7-8 місяців після закладки штабеля.

Гній із навозахраніліща або штабелів у поле слід рівномірно розкидати за допомогою гноєрозкидачів і негайно заорати з метою запобігання великих втрат азоту і зниження ефективності добрива. Найкраще вносити гній восени під зяблеву оранку. У Нечорноземної зоні внесення полупревшего гною можливе навесні під переорювання зябу. Глибина оранки від 12 до 22 см.


. Розрахунок доз мінеральних добрив на плановану врожайність культур сівозміни.


Відповідно до класу забезпеченості грунту поживними елементами встановлюються приблизні нормативи балансу (коефіцієнти повернення) по полях сівозміни.


Таблиця 4. Класи забезпеченості грунту рухомими поживними речовинами і нормативи балансу (коефіцієнти повернення) по полях сівозміни

№ поляКласси забезпеченості грунту по Кірсанова, Тюріну__Норматіви балансу (коефіцієнти возврата)NР2О5К2ОNР2О5К2О1.3331,21,71,22.3431,21,51,23.3431,21,51,24.3431,21,51,25.3441,21,50,9

. Характеристика грунтів сівозміни


Всі грунту сівозміни мають слабокислу реакцію ґрунтового розчину. По забезпеченості калієм 1,2,3 і 4 поля відносяться до III класу, тобто мають середню ступінь забезпеченості. Ступінь забезпеченості обмінним калієм 5 поля підвищена (IV клас). По забезпеченості обмінним фосфором 2-5 поля підвищені (IV клас). 1 поле має середній ступінь забезпеченості фосфором. По забезпеченості легкодоступним азотом всі поля відносяться до III класу, т. Е. Мають середню ступінь забезпеченості.

На прикладі 1-го поля з урахуванням планованої врожайності культур сівозміни (за всю ротацію) і класу забезпеченості грунту рухомими поживними речовинами визначають оптимальні дози N, Р2О5, К2О для кожної культури сівозміни з використанням балансових коефіцієнтів використання елементів харчування в середньому за ротацію, виражених у частках від одиниці:


ДN=ВN · У · К - (Nмін. · Кмин. + С1 · Ки1 + С2 · КІ2 + С3 · КІ3 + С4 · КІ4 + ...), (I)


де ДN - доза азоту під запланований урожай, кг/га;

ВN - винос азоту одиницею врожаю, кг/т;

У - запланований врожай, т/га;

КВ - коефіцієнт повернення (залежно від родючості грунту);

Nмін - вміст мінерального азоту (в шарі грунту 0-60 см), кг/га;

Кмин # 151; коефіцієнт використання мінерального азоту (для овочевих культур з інтенсивним споживанням азоту може бути прийнятий 0,5, для решти овочевих культур 0,4);

С1 - кількість азоту, внесеного з органічними добривами під дану культуру в перший рік внесення, кг/га;

Ки1 - коефіцієнт використання азоту, внесеного з органічними добривами під дану культуру в перший рік дії, кг/га;

С2 - кількість азоту, використовуваного культурою з гною в перший рік післядії (внесеного під попередню культуру), кг/га;

КІ2 - коефіцієнт використання азоту з гною в перший рік післядії;

С3 - кількість азоту, використовуваного культурою з гною в другий рік післядії, кг/га;

КІ3 - коефіцієнт використання азоту з гною в другий рік післядії;

С4 - кількість азоту, внесеного з пожнивно-кореневими залишками, кг/га;

КІ4 - коефіцієнт використання азоту пожнивно-кореневими залишками.

Дози фосфору і калію (кг/га) в овочівництві рекомендується визначати на підставі відшкодування виносу елементів живлення з введенням поправочних коефіцієнтів та обліком післядії раніше внесених органічних і мінеральних добрив за допомогою формул:


ДР2О5, К2О=В · У · К - (С1 · Ки1 + С2 · КІ2 + С3 · КІ3 + С4 · КІ4) (II)


де ДР2О5, К2О - доза фосфору або калію під запланований урожай, кг/га;

В- винос фосфору або калію одиницею врожаю, кг/т;

У - запланований врожай, т/га;

КВ - коефіцієнт повернення фосфору або к...


Назад | сторінка 4 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Кругообіг азоту
  • Реферат на тему: Властивості азоту
  • Реферат на тему: Методи зниження викидів оксидів азоту в атмосферне повітря
  • Реферат на тему: Технологія зв'язаного азоту
  • Реферат на тему: Біологічна роль азоту