ціонального використання резервів доцільно орієнтуватися на наступні параметри:
оптимальним параметром можна вважати розмір резервів, які достатні для попередження різких девальвацій і ревальвації національної валюти;
пороговим параметром можна вважати розмір резервів, що гарантують виключення можливості дефолту за державними зовнішніми зобов'язаннями;
критичним можна вважати розмір резервів, який менше вартості тримісячного імпорту країни
В епоху глобалізації для більшості країн основним завданням формування та використання золотовалютних резервів стає не забезпечення критичного імпорту, а збереження і підтримка стійкості курсу національної валюти.
Збереження високих темпів нагромадження офіційних резервних активів несе в собі великий кризовий потенціал, у тому числі в перспективі - збільшення інфляційного тиску, надлишкових інвестицій і відповідно виникнення переоцінених активів, труднощі в реалізації грошово-кредитної політики. З цим вже зіткнулися КНР, Республіка Корея, Індія та інші країни. Рішенням проблеми накопичення надлишкових офіційних резервних активів у складі міжнародної ліквідності може стати їх диверсифікація. Центральні банки розширюють спектр інвестиційних інструментів, що входять до складу міжнародних резервів, а також збільшують середню дюрацію активів.
На початку третього тисячоліття виникла ситуація, коли багато країн, побоюючись сильної залежності від американської валюти, стали вивчати можливість нетрадиційного використання золотовалютних резервів.
1.2 Компоненти золотовалютних резервів. Історичні факти
Міжнародні резервні активи країни складаються з:
монетарного золота;
спеціальних прав запозичення (СДР);
резервної позиції в Міжнародному валютному фонді (МВФ);
активів в іноземній валюті.
Важливою частиною офіційних золотовалютних резервів є золотий запас у вигляді монетарного золота. Під золотим запасом, як правило, розуміється централізований резерв золота в злитках і монетах, зосереджений в центральному емісійному банку або казначействі країни.
За всю історію людства за оцінками фахівців, було видобуто 143 тис. тонн золота (86% видобуто в поточному сторіччі) з них:
48 тис. тонн було використано для виготовлення ювелірних виробів
40 тис. тонн становить офіційний золотий запас держав світу
26 тис. тонн тезавріровано приватними особами
19 тис. тонн використовувалося в промислових цілях
10 тис. тонн бло втрачено
У процесі розвитку світової економіки золотий запас протягом багатьох століть визначав міцність валютно-фінансового становища кожної країни.
У період вільного обігу золота на початку минулого сторіччя золотий запас використовувався в якості:
резервного фонду для міжнародних платежів (резервний фонд світових грошей);
резервного фонду для внутрішнього металевого обігу;
резервного фонду для платежів за вкладами і для розміну банкнот.
Із заміною металевого обігу паперовим і припиненням розміну банкнот на золото сфера функціонування золота звузилася. Створилися можливості для більш повної концентрації ресурсів у централізованих фондах.
Золото стало направлятися на обслуговування операцій тільки зовнішньоекономічного порядку, тобто зберегло значення резервного фонду для міжнародних платежів.
В умовах загострення валютної кризи після 2-ї світової війни роль золота значно зросла, т. к. збільшилася потреба в ньому, викликана розладом платіжних балансів, інфляцією та знеціненням валют. Зросла також роль золотого запасу як військово-фінансового резерву.
Однак, з ініціативи США 1 липня 1944, в Бреттон-Вудсі (штат Нью-Гемпшир) була скликана міжнародна конференція, в якій взяли участь 44 держави. На конференції були прийняті важливі рішення. Зокрема, створені Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), і Міжнародний Банк реконструкції та розвитку (МБРР).
У статутах створених організацій було зафіксовано важливе положення: «Паритет валют кожної країни-члена буде виражено у золоті, (ваги і проби, існуючих на 1 липня 1944 року, 1 долар=0,888671 граму чистого золота) як загальному знаменнику, або в американських доларах ».
Крім того, держави - учасники угоди для покриття дефіцитів платіжних балансів зобов'язалися мати в своїх центральних банках резерви в золоті та доларах США. Становлення американської валюти як світової та резервної проходило на тлі знецінення в результаті війни таких світових валют, як німецька марка, італійська ліра і японська ієна.
З тих пір долар перетворився на такий же символ багатства, влади й необмежених можливостей, як і золото. Паперові американські гроші в кінці 60-х років минулого сторіччя б...
