бсяг і склад залишків нереалізованої готової продукції на початок і кінець року залежить від облікової політики підприємства. При визначенні виручки «по оплаті» залишки готової продукції включають:
готову продукцію і товари для перепродажу на складі;
товари відвантажені, але не оплачені покупцями і замовниками, у тому числі товари на відповідальному зберіганні.
Якщо облікова політика підприємства визначає моментом реалізації продукції її відвантаження, то залишки нереалізованої готової продукції являють собою готову продукцію і товари для перепродажу на складі.
Прямий рахунок методично надзвичайно простий, але при великій кількості найменувань продукції трудомісткість його значно зростає. Розрахунок вимагає:
а) визначення асортименту по всіх позиціях номенклатури;
б) складання калькуляцій по всіх виробах можна продукції;
в) обчислення планової собівартості і договірних цін по непорівнянної продукції, що, у свою чергу, передбачає розробку кошторису виробництва по всіх її елементів;
г) встановлення цін реалізації продукції, що випускається.
Великим недоліком методу є те, що він не дозволяє виявити фактори, що впливають на розмір прибутку в плановому періоді.
1.5 Планування прибутку аналітичним методом
Аналітичний метод. Він знаходить застосування при плануванні прибутку в галузях з широким асортиментом продукції, а також як доповнення до прямого методу, для перевірки. Базою розрахунку служать витрати на 1 тис. Руб. товарної продукції, базова рентабельність, а також сукупністьь звітних показників діяльності підприємства (факторний метод).
З урахуванням витрат на 1 тис. руб. товарної продукції прибуток планують по всьому випуску товарної продукції (порівнянної і непорівнянної). Розраховують за формулою:
П=Т (100-З)/100,
де П - валовий прибуток від випуску товарної продукції;
Т - товарна продукція в цінах реалізації підприємства;
3 - витрати, руб., на 1 тис. руб. товарної продукції, обчисленої в цінах реалізації.
Для визначення загальної суми валового прибутку від продажів отриманий результат коригують на зміну прибутку в перехідних залишках готової продукції.
Аналітичний метод застосовують при укрупненому (перспективному) плануванні, а також на стадії складання попередніх розрахунків для бізнес-плану.
До аналітичного методу відносять також планування прибутку на основі базової рентабельності. Це різновид аналітичного методу розрахунку прибутку. Базова рентабельність - відношення валового прибутку по товарній продукції до її собівартості за звітний рік. З метою зіставлення з плановим роком всю очікувану валовий прибуток за звітний рік коригують на зміну цін, навіть якщо воно сталося в кінці року. Крім тог, з неї виключають частину, що припадає на продукцію, яку в плановому році знімають з виробництва.
За допомогою показника базової рентабельності обчислюють валовий прибуток по порівнянній товарній продукції. Окремо розраховують прибуток за непорівнянної товарної продукції, прибуток у перехідні залишки готової продукції і прибуток від продажів в планованому році.
При розрахунку прибутку по порівнянній товарній продукції аналізують вплив на неї змін порівняно із звітним роком окремих факторів: собівартості продукції, її асортименту та якості, цін реалізації. Розрахунок включає дев'ять стадій.
1. Розрахунок прибутку за порівнянної товарної продукції на підставі базової рентабельності. При цьому з метою порівнянності проводиться перерахунок всієї порівнянної товарної продукції планового року на собівартість звітного року виходячи з передбаченого її зміни (у%).
2. Визначення впливу зміни собівартості порівнянної товарної продукції на прибуток. Для цього зіставляють порівнянну товарну продукцію планового року за собівартістю звітного і планового року. Різниця - сума прибутку (збитку) від зміни собівартості.
3. Визначення впливу на прибуток за порівнянної товарної продукції змін в асортименті. Розраховують середній рівень рентабельності при структурі випуску продукції звітного і планового року. Різниця показує відхилення рентабельності через зміни асортименту.
4. Розрахунок впливу якості на прибуток по порівнянній товарній продукції. Він проводиться на підставі коефіцієнта сортності. Визначають питому вагу кожного сорту виробів, що випускаються в загальному обсязі виробництва і співвідношення між цінами на окремі сорти. Ці...