p>
1,143
0,05145
0,1
0,2
0,02
0,4 ​​
0,05
55,178
0,872
0,0175
0,05
0,1
0,005
0,2
0,025
49,158
0,549
0,00583
За даними таблиці 3 будуємо графік Q = f (h) (рис.3)
Вибираємо відповідно витраті Q = 0,010614 м3/с h = 0,075 м, отже ширина лотка b = 2 * h = 2 * 0,075 = 0,15 м. Отримана за розрахунком ширина лотка виходить менше ширини лопати (30 см), отже приймаємо перетин лотка:
b = 30 см = 0,3 м;
h = 15 см = 0,15 м.
Розгортка по трасі від витоку до зумпфа наводиться на малюнку 4.
3.2 Вибір конструкції зумпфа
Розташування вибирається таким чином, щоб водовідвідні канали виконували свої функції. Рекомендується:
а) заглиблювати нижче найнижчого рівня води в ньому на 0,7 м, щоб всмоктуючий завжди знаходився під водою і в нього не потрапляли повітря і грунт зі дна;
б) запроектувати у вигляді або дерев'яного квадратного колодязя а * а і глибиною h, або у вигляді круглого колодязя із стандартної фальцевою залізобетонної труби діаметром d;
в) місткість зумпфа приймається більше ніж Q припливу за 5 хвилин
Wзум = Qпрt (20)
Wзум = 0,021228 * 300 = 6,3684 м3
Я тебе люблю Приймаються висоту зумпфа hзп = 2 м
a = м
Приймаються зумпф квадратного перетину з розмірами a = 1,8 м; a = 1,8 м; і висотою h = 2м, обсяг якого Wзп = 6,48 м3
t = 305 c
4.Подбор насосної установки
Насос забезпечує перекачку зібраного фільтрату в приймач видаляється води:
а) в межах населеного пункту - зливові каналізаційні мережі
б) в навколишньої місцевості - довколишні водоймища, яри.
Загальні рекомендації до розрахунку
1. Зупинка насоса при досягненні мінімального рівня води в зумпфі і пуск її в момент досягнення максимального наповнення зумпфа повинна проводиться за сигналом датчика рівня;
2. За Сніпу обов'язково призначається на 1Е2 робочих насоса 1 резервний;
3.Подача насоса повинна бути більше припливу води Qнас> 1,5 Qпр;
4. Напір насоса повинен забезпечувати перекачку води, тобто ННАС> Нрасч;
5. При виборі погружного насоса ГНОМ необхідно враховувати його розміри.
4.1 Розрахунок системи всмоктуючої та напірної мережі
Передумови
а) Швидкість у всмоктуючому і напірному трубопроводі в першому наближенні приймається рівною 1м/с;
б) На практиці, зазвичай діаметр всмоктувального трубопроводу більше діаметру напірного, тому швидкість у всмоктувальній лінії близько 0,7 м/с, а в напір ної близько 1м/с;
в) Усмоктувальна лінія розраховується з урахуванням втрат у місцевих опорах (короткий трубопровід);
г) Напорная лінія розраховується як простий трубопровід без урахування місцевих втрат
Напорная лінія
1. Визначається діаметр напірного трубопроводу з рівняння нерозривності потоку, приймаючи швидкість в ньому V = 1м/с
d = (21)
d = м
По таблиці [1] приймається стандартний діаметр dст = 0,175 м
2. Для обраного стандартного діаметра уточнюємо швидкість в трубопроводі - фактична швидкість Vф = 0,883 м/с
3. Визначаються втрати напору по довжині за формулою Дарсі-Вейсбаха
(22)
l = lнап - довжина труби, що відводить фільтрат, тобто відстань від осі насоса до осі зливового колектора, приймається в курсовій роботі рівній 200м
g = 9,8 м/с2-прискорення вільного падіння,
l - коефіцієнт гідравлічного тертя (Коефіцієнт Дарсі), за формулою Артшуля
(23)
де Ке-еквівалентна рівномірно зерниста шорсткість, для ненових труб Ке = 1,4 мм,
Rе-число Рейнольдса
(24)
де ОЅ-коефіцієнт кінематичної в'язкості, залежить від температури рідини
ОЅ (t = 200C) = 0,0101 см2/с = 0,00000101 м2/с
В
О» = 0,03335
В
4. Будується п'єзометрична лінія р-р (малюнок 5), для чого призначається величина вільного напору НСВ = 5е10м (З досвіду будівельного виробництва - так званий запас).
НСВ = 5 м
Усмоктувальна лінія
Усмоктувальну лінію розраховуємо як коротку трубу, тобто враховуємо і місцеві, і лінійні втрати. Втрати напору в місцевих опорах обчислюються за формулою Вейсбаха:
(25)
де xj - коефіцієнт втрат в місцевих опорах:
для сітки з клапа...