передбачено договором.
За закривати рахунки клієнтом повинен здійснюватися повернення банку чекової книжки з невикористаними чеками та корінцями. Після закриття рахунку робиться відмітка про його закриття у книзі реєстрації, здійснюються операції, пов'язані з перекладом залишків коштів по закритому рахунку в інший банк. [3]
В
Висновок
Отже, ми розглянули поняття і характеристики банківського рахунку. Тепер можна підвести висновки.
Договір банківського рахунку як договір про відповідний обслуговуванні клієнта регламентований ГК з дотриманням всіх звичайних вимог до такого роду договорами. За своєю суттю цей договір розглядається законом як публічний, бо банк в якості комерційної організації зобов'язаний укладати договори банківського рахунку на оголошених ним самим умовах з будь-яким звернулися до нього клієнтом і не вправі відмовити у відкритті рахунку, за винятком випадків, коли така відмова викликаний відсутністю реальної можливості прийняти нового клієнта на банківське обслуговування або прямо допускається законом або підзаконними акта ми (Наприклад, на вимогу відкрити валютний рахунок клієнту, який не має права на здійснення операцій в іноземній валюті). Необгрунтоване ухилення банку від ув'язнення до говірки дає клієнтові право вимагати в суді примусового укладення договору і компенсації всіх заподіяних йому збитків. p> Тим самим банки позбавляються можливостей довільного вибору клієнтів і зловживання своїм економічним становищем. Кодекс зберігає наявний і в раніше діяв законі, заборона банкам визначати або контролювати на правління використання грошових коштів клієнтів або встановлювати інші НЕ передбачені законом або договором обмеження права клієнтів розпоряджатися грошовими коштами на свій розсуд. Тим самим позбавляються правової основи відповідні спроби Центрального банку та інших державних органів довільно обмежувати зазначені можливості банківської клієнтури.
У ДК встановлено обов'язок банку здійснювати для клієнта будь-які банківські операції, передбачені для рахунків відповідного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Лише прямою вказівкою в договорі банківського рахунку можливе виключення від ділових видів банківських операцій. Тому відмова від вчинення конкретної банківської операції може вважатися на рушення умов договору банківського рахунку.
Стаття 849 покладає на банк обов'язок зараховуватимуть за ступили на рахунок клієнта грошові кошти не пізніше дня, наступного за днем ​​надходження до банку відповідного платіжного документа, причому цей термін може бути по над коротким, але ні за яких умов не може бути подовжений, банком. У зв'язку з цим будь-яка затримка в зарахування коштів на рахунок клієнта буде розглядатися ним як порушення грошового зобов'язання та тягти за собою відповідальність банку у вигляді сплати відсотків на відповідну суму і відшкодування збитків за правилами статті 395. У ці ж терміни за загальним правилом повинні проводитися видача або перерахування коштів з рахунку клієнта, затримка яких тягне для банку ті ж несприятливі наслідки. Усе це покликане виключити необгрунтовані затримки і неправомірне використання банком коштів клієнтури.
При відсутності грошей на рахунку клієнта банк згідно з договором банківського рахунку може продовжувати проводити необхідні платежі за рахунок власних коштів, як би кредитуючи рахунок (а по суті, звичайно, видаючи кредит клієнту). У цьому випадку між банком і клієнтом виникають відносини кредиту чи позики, підкоряються загальним правилам про відповідних договорах.
Списання грошових коштів з рахунку здійснюється банком тільки за вказівкою клієнта. Виняток становлять рішення суду і інші встановлені законом випадки (у тому числі випадки, передбачені податковим законодавством), а також передбачені в договорі клієнта з банком. Зокрема, клієнт може дати вказівку банку про списання коштів зі свого рахунку на вимогу третіх осіб (на приклад, постачальників, продають йому товар), однак при цьому він повинен в Відповідно до пункту 2 статті 847 письмово вказати дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка має право на пред'явлення такої вимоги (Найменування юридичної особи або її органу, дані відповідного договору тощо). p> Важливою практичною проблемою є черговість списання коштів з рахунку клієнта-платника, яка не визначається у чинному законодавстві та не повинна заповнюватися умовами договору клієнта з банком. Відповідно до імперативними правилами статті 855 за наявності на рахунку клієнта необхідних грошових коштів списання їх за вимогами, пред'явленими до рахунку, здійснюється в календарному порядку (у порядку надходження), якщо тільки якісь із вимог не користуються встановленими законом привілеями.
Якщо ж коштів на рахунку недостатньо для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог, передбачається обов'язкова черговість, в основному схожа з черговістю, передбачено...