966  
 0.954 
  0.94 
  0.924 
  0.906 
 1.05 
  1.051 
  1.052 
  1.055 
  1.058 
  1.063 
  1.068 
  1.075 
  1.083 
  1.092 
  1.102 
 0.246 
  0.246 
  0.246 
  0.245 
  0.244 
  0.243 
  0.242 
  0.24 
  0.239 
  0.237 
  0.235 
 
 0 
  0.046 
  0.092 
  0.138 
  0.184 
  0.23 
  0.277 
  0.324 
  0.371 
  0.418 
  0.466 /Td>
 0 
  0.098 
  0.195 
  0.293 
  0.392 
  0.49 
  0.589 
  0.689 
  0.789 
  0.89 
  0.993 
 1 
  0.988 
  0.952 
				
				
				
				
			  0.895 
  0.82 
  0.732 
  0.635 
  0.534 
  0.434 
  0.339 
  0.252 
  Таким чином, в результаті розрахунку на першому етапі визначено нормоване розподіл поля на розкриві. p> Розподіл поля в розкриваючи дзеркала антени показано на рис. 6. p> В· За знайденому розподілу поля на розкриві обчислюється діаграма спрямованості дзеркальної антени. Типова картина розподілу поля на розкриві дзеркала показана на рисунку 7. Вона може бути апроксимована за допомогою співвідношення: 
  (2.3.2) 
  де = 0.25-рівномірна частина розподілу поля; 
  = 0.75-нерівномірна частина розподілу поля; 
  Графік апроксимації при n = 2 зображений на малюнку 6. 
В В  
 Рис.6- Аппроксимированная ДН 
   Вираз для нормованої діаграми спрямованості антени буде мати вигляд: 
 В  
 Нормована діаграма спрямованості 
  
 де - p> - радіус великого дзеркала 
  - функція порядку n, аргументу U 
  - лямбда-функція (2.3.4) 
  Побудуємо діаграму спрямованості дзеркальної антени в декартовій системі координат. 
 В 
Рис.7 - Діаграма спрямованості дзеркальної антени в декартовій системі координат
В  
 Коефіцієнт спрямованої дії антени 
  (2.3.5) 
  (2.3.6) 
  Коефіцієнт використання поверхні антени 
  (2.3.7) 
  Розрахуємо допуск на установку опромінювача у фокальній площині. Найбільша відносна расфазіровка виходить на краю дзеркала [3]. p> мм (2.3.8) 
  Розрахуємо допуск на установку опромінювача у площині, перпендикулярній фокальній. Він обчислюється з умови, що коефіцієнт спрямованої дії антени знижується на 10%. 
  мм (2.3.9) 
  З графіка діаграми спрямованості можна визначити рівень бічних пелюсток, який дорівнює мінус 25 дБ. <В 
 2.4 Вибір схеми і розрахунок поляризатора 
 Рупорна антена з обертовою поляризацією складається з наступних елементів: 
      1. Рупор; 
  2. Хвилевід; 
  3. Збудливого пристрою; 
   Рис.8 - Рупорна антена з обертовою поляризацією 
   Одним з найважливіших елементів рупорної антени з обертовою поляризацією є збудливу пристрій. Воно призначене для формування двох перпендикулярно-поляризованих хвиль з необхідним співвідношенням амплітуд, причому небажані типи хвиль не мають порушуватись. Збудник повинен ефективно працювати у всьому діапазоні хвиль. Нехай приймач з'єднаний з антеною коаксіальним кабелем. Збудження антенного хвилеводу буде здійснюватися штирем розташованим під 45 градусів в кутку перерізу прямокутної секції хвилеводу, штир з'єднується з приймачем коаксіальним кабелем. 
   2.4.1 Вибір розмірів хвилеводу 
   Розміри рупора розраховані раніше: a р = 0.126 м., b р = 0.098 м. 
  Визначимо довжину рупора в площині E. 
 , тоді Rв = 0.096 м. (2.4.1) 
  Визначимо довжину рупора в площині Н. 
 , тоді Rа = 0,105 м. (2.4.2) 
  Обчислимо кути розкриву рупора: 
 , П€а = 30.8 В° (2.4.3) 
 , П€b = 37.4 В° (2.4.4) 
  Фазовий центр:, Fc = 0.101 м. (2.4.5) 
  Вибір розмірів поперечного перерізу прямокутного хвилеводу (мал. 9) а і b виробляється з умови розповсюдження у хвилеводі тільки одного типу 
  хвилі H 10 : 0.6l ВЈ a ВЈ 0.9l p> Приймемо а = 0.75l = 0.0375 м. (2.4.6) 
  Розмір b повинен задовольняти умові: 
 , тоді b = 0.023 м (2.4.7) 
В  
 Рис.9 - Прямокутний хвилевід з встановленим похилим штирем 
   Довжина відрізка хвилеводу i 1 від збуджуючого штиря до закорочує стінки вибирається з умови узгодження з живильним коаксиалом. 
 , тоді t1 = 0.017 м. (2.4.8) 
  Довжина хвилеводу i 2 від збудливого пристрою до горловини рупора вибирається з умови фільтрації вищих типів хвиль. Поблизу штиря крім хвилі H 10 збуджується безліч вищих типів хвиль, всі вони опиняються в за критичному режимі і в міру руху до рупора згасають у exp. Вищі типи хвиль не по...