на нього. Перевіряється його значимість. p align="justify"> Далі повертаємося в кореляційний аналіз і розраховуємо матрицю приватних коефіцієнтів кореляції при фіксуванні включеного в рівняння ознаки. І в цій матриці по рядку, що відповідає результативному ознакою, вибирається найбільш корельований показник. Цей регресорів і вводиться в модель, перевіряється значимість рівняння і окремих коефіцієнтів. Процес припиняється, якщо введений незначний регресорів. p align="justify"> При проведенні інтерпретації оцінюється не тільки змістовний сенс моделі, а й інформативність, наприклад, за допомогою множинного коефіцієнта кореляції (детермінації) цього остаточного рівняння в порівнянні з аналогічним, побудованим по повному набору вихідних пояснюють показників. Втрати інформації ( D R 2 ) можуть бути досить великими і тоді доцільно перейти до регресії на головні компоненти й загальні фактори.
Кінцева мета кореляційного аналізу - отримання рівнянь прямих регресії, що характеризують форму залежності і обчислення коефіцієнта кореляції, що визначає тісноту (силу) зв'язку, якщо вона лінійна.
Розрахунок проводиться в два основних етапи. На першому - обробляють табличні дані для знаходження величин , . При цьому використовується спрощена схема обчислення, тобто перехід від і до умовних варіантами.
Другий етап - обчислення основних параметрів кореляційної залежності за формулами і оцінка їх достовірності.
3. Собівартість порівнянної товарної продукції. Обмеження показника
Собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використання у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів та інших витрат на її виробництво і реалізацію.
Необхідно розрізняти загальну собівартість всієї виробленої продукції - загальна сума витрат, що припадають на виготовлення продукції певного обсягу і складу; індивідуальну собівартість - витрати на виробництво одного виробу (наприклад, на виготовлення унікального агрегату за умови, що в даному виробничому ланці ніяких інших видів продукції одночасно не проводиться; середню собівартість, яка визначається діленням загальної суми витрат на кількість виробленої продукції.
У практиці статистики розрізняють два основних види собівартості за ступенем обліку витрат: виробничу і повну.
Виробнича собівартість охоплює тільки витрати, пов'язані з процесом виробництва продукції - починаючи з моменту запуску сировини у виробництво і закінчуючи огл...