уржуазно-демократичної революції в соціалістичну", без якого б то не було перехідного періоду. Меншовики вважали утопією насадження соціалізму в економічно і культурно відсталою країні. Вони вважали, що після буржуазно-демократичної революції повинен пройти певний період буржуазного розвитку, який перетворить Росію з відсталої в розвинену капіталістичну країну з буржуазно демократичними свободами та установами. p align="justify"> У період революції 1905 - 1907 рр.. чисельність РСДРП значно зросла. Якщо перед революцією в лавах РСДРП налічувалося 2,5 тис. членів (за іншими даними 8,6 тис.), то до кінця революції - вже 70 тис. При цьому меншовики становили більшість (45 тис.). В більшовицькому крилі РСДРП росіяни становили 89%, в меншовицькому - 37%, решта - грузини (29%), євреї (23%), українці (6%) та інші (5%). Крім того в Росії в той час вважалося 74 тис. членів національних соціал-демократичних партій: 33 тис. членів єврейського Бунду, 28 тис. Польської соціалістичної партії та 13 тис. латиських соціал-демократів. p align="justify"> Партія есерів хоча формально і заявила про свій виникненні в 1902 р., але організаційно оформилася на її Установчому з'їзді, що відбувся 29 грудня 1905 р. 2-4 січня 1906 у Фінляндії, на якому були прийняті її програма і статут. Програма есерів передбачала: повалення самодержавства і встановлення демократичної республіки, автономію областей та громад на федеративних засадах, широке застосування федеративних відносин між окремими національностями, визнання за ними безумовного права на самовизначення, введення рідної мови в усіх місцевих громадських і державних установах, загальне виборче право без різниці статі, релігії та національності, безкоштовну освіту, відділення церкви від держави і свободу віросповідання, свободу слова, друку, зборів, страйків, недоторканність особи і житла, знищення постійної армії і заміну її "народною міліцією", введення 8-годинного робочого дня , скасування всіх податків, "падаючих на працю", але встановлення прогресивного податку на доходи підприємців.
Центральне місце в есерівської програмі займав аграрне питання. Есери вимагали вилучити землю з приватної власності. Але вони виступали не за націоналізацію її, а за "соціалізацію", тобто передачу її не державі, а в загальнонародне надбання. Землею, вважали есери, повинні розпоряджатися громади, які будуть розподіляти її у користування за "трудовий" нормі серед всіх громадян республіки, для яких самостійна праця на землі є основним джерелом існування. У перспективі передбачалося усуспільнення землеробського виробництва шляхом використання різних форм кооперування хліборобів. Створення трудових асоціацій передбачалося не тільки в сфері землеробства. У цьому есери бачили створення соціалістичної форми господарства. Вони виступали за збереження селянської громади як основи створення громадських відносин на селі соціалістичного характеру. p align="justify"> Тактика есерів передбачала пропаганду та ...