приємства-он вирішує питання, пов'язані з задоволенням суспільних потреб в своєму продукті і послугах, реалізацією на основі отриманого прибутку соціальних і економічних інтересів, як членів його колективу, так і інтересів власника майна банку. Банк може здійснювати деякі види господарської діяльності (зрозуміло, якщо вони не суперечать законам країни і випливають із Статуту банку). Як і будь-яке інше підприємство, банк повинен мати спеціальний дозвіл (ліцензію).
Банки на відміну від промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку діють у сфері обміну, а не виробництва. Ця обставина, однак, дало підставу ряду авторів вважати, що банк - це торгівельне підприємство.
Асоціації банківської діяльності з торгівлею не випадкові. Банки дійсно як би "купують" ресурси, В«продаютьВ» їх, функціонують у сфері перерозподілу, сприяють обміну товарами. Банки мають своїх "продавців", сховища, особливий "товарний запас В», їхня діяльність багато в чому залежить від оборотності. На цьому, однак, схожість між банком і сферою торгівлі в основному закінчується.
Більше того, схожість носить зовнішній характер, тому що банк торгує не товарами, а особливим продуктом. Відомі, наприклад, такі операції, які банки здійснюють з обміном (Купівлею-продажем) валют на грошовому ринку, коли валюта однієї країни (а також золото) купується або продається за визначеним курсом, визначеною ціною.
Функціонування банку в сфері обміну породжує й інші уявлення про його сутність. Нерідко банк характеризується як посередницька організація. Підставою для цього служить особливий перелив ресурсів, тимчасово осідають у одних і вимагають застосування у інших. Особливість ситуації при цьому полягає в тому, що кредитор, який має певну частину ресурсів, бажає при відповідних гарантіях, на конкретний термін, під процент віддати її іншому контрагенту-позичальнику. Інтереси кредитора, однак, повинні співпадати з інтересами позичальника, який зовсім обов'язково може перебувати в даному регіоні. Зрозуміло, в сучасному грошовому господарстві таке співпадіння інтересів є випадковим. Консолідуючою ланкою тут виступає банк-посередник, що забезпечує можливість здійснення угоди з урахуванням попиту та пропозиції. На відміну від індивідуального кредитора ресурси в кишені банку втрачають своє первісне обличчя. Зібравши численні кошти, банк може задовольнити потреби найрізноманітніших позичальників, надати вибір кредиту на будь-який смак (термін), забезпечення, позичковий відсоток. Банк виступає в даному випадку в ролі щасливої звідниці, влаштовує знайомство двох суб'єктів-кредитора і позичальника.
Діяльність банку в сфері поводження породжувало й уявлення про нього як про агента біржі ще у 20-ті роки. Приводом для цього, як відомо, послужило те, що банки є неодмінними учасниками біржі. Вони можуть самостійно організовувати біржові операції, виконувати операції з торгівлі цінними паперами. Проте ні історично, н...