льність. Це запобіжить, з одного боку, рух назад, з іншого - соціально-класову диференціацію з неминучими в такому випадку соціальними конфліктами.  
 Причому стоїть завдання переходу до інтегрованого станом політичної культури. Однак з урахуванням протиріч системної трансформації необхідно розуміти всю складність даного процесу. Це досягається шляхом поділу більшістю суб'єктів соціально-політичного простору загальних принципів політичного устрою, політичних цінностей, політичних норм і в сукупності - ідеології своєї держави. При такому типі культури поряд з існуванням різних суспільних груп між ними превалює взаємна терпимість, що створює базу для міцного політичного курсу. 
   1.2 Політична ідеологія 
   Формально термін "ідеологія" з'явився на початку XIX ст. (Його ввів у науковий обіг французький філософ Дестюб де Траси). Але важко уявити собі державу, починаючи з античних часів, без елементів ідеології. 
  Хіба не є ідеологією філософська концепція Аристотеля про "правильне державі", переслідують "загальне благо"? Або - в епоху Відродження - ідея Макіавеллі про сильномуцентралізованому державі, яка тільки і в змозі забезпечити державний суверенітет? 
  Ідеологія визначається умовами життя суспільства, є відображенням у свідомості суспільного буття і, у свою чергу, активно впливає на розвиток суспільства. 
  У цьому політична ідеологія тісно пов'язана з політичною наукою. Аналізуючи конкретні політичні течії - від Платона і Аристотеля до мислителів XX в., білоруські політологи відзначають, зокрема, практична відсутність межі між пізнанням політики та нормативними засадами політичних ідеологій, між науковою неупередженістю та політичними уподобаннями. В ідеології наукові знання про суспільство, державу і політичної життєдіяльності як такої переломлюються через призму соціальних переваг. Таким чином, ідеологію можна охарактеризувати як систему ідей, уявлень, понять, виражену в різних формах свідомості. 
  Політична ідеологія обгрунтовує суспільні ідеали як значущі для всього суспільства і конкретизується в політичних доктринах, в програмних документах і т.д. 
				
				
				
				
			  До вже став традиційними функцій політичної ідеології відносяться: 
  - легітимізація влади певних політичних сил і режимів; 
  - мобілізація та інтеграція суспільства (Єднання на спільній ідеологічній платформі є цементуючою основою соціуму); 
  - конгнітівная функція (тут мова йде про те, що, відбиваючи те чи інше суспільство, ідеологія несе в собі і конкретні наукові знання про його особливості та його якісних характеристиках); 
  - конструктивна функція найбільш чітко проявляється у прийнятті програмних дій, які потім реалізуються на практиці; 
  - в нормативній функції містяться певні орієнтири - норми, яких слід дотримуватися; 
  - компенсаторская функція визначає перспективи соціального розвитку; 
  - функція коммунікататівная допомагає виробити загальний кут з...