РП. p>
Помітне розвиток на початку століття отримало робітничий рух. Тільки за 1901-1902 рр.. на кишинівських підприємствах пройшло більше 20 страйків, багато з яких були організовані за участю соціал-демократів.
Істотний вплив на перебіг суспільно-політичного життя в Молдавії надавали місцеві студенти, котрі навчалися у вузах Одеси, Києва, Юріїв (Дерпт) та ін, де багато з них брали активну участь у революційно-демократичних студентських організаціях. Повертаючись на батьківщину, вони виступали в ролі пропагандистів визвольних ідей. Особливе значення мало утворення в 1899-1900 рр.. бессарабського земляцтва в Юр'єва. Членів цієї організації молдавських студентів І. Г. Пелівана, А.І. і В. І. Оату, Г.С. Куку та інших об'єднували ідеї боротьби проти національного і соціального гноблення. Багато з них у недалекому майбутньому стали діячами молдовської на-ціойального руху в Бессарабії. p align="justify"> Адміністративна висилка з Кишинева І вересня 1901 студентського лідера М.А. Домбровського послужила для революційних соціал-демократів та інших прихильників відкритої політичної боротьби з самодержавством приводом до пристрою першою в історії Молдавії масової політичної демонстрації. Вона пройшла під гаслами В«Хай живе політична свобода!В», В«Геть самодержавство!В» І об'єднала у своїх лавах до 400 осіб. p align="justify"> У початку 1902 р. створюється кишинівська група партії соціалістів-революціонерів, яка через рік, організаційно зміцнившись, перетворилася в бессарабську організацію ПСР. Організаторами та керівниками есерів в краї виступили І.С. Мінор, Н.Я. Биховський, Н.К. Могилянський, П.Д. Гоманюк. Есери зверталися до трудових верствам міст і сіл Молдавії з закликами боротися за 8-годинний робочий день, за землю для селян, політичні свободи, рівноправність для всіх національностей, повалення самодержавства. Політичного впливу на селянський рух в краю (з 1899 по 1903 р. відбулося не менше 20 селянських виступів) ні есери, ні есдеки тоді надати були не в змозі. Виступи селян, хоча і були здебільшого масовими, залишалися стихійними і розрізненими. p align="justify"> На початку XX в. помітно проявляють себе на політичному небосхилі Молдавії і ліберали, які представляли собою в той час ще досить аморфну ​​групу осіб (земський лікар JI.Е. Сіцинський, великий магнат і філантроп К. Ф. Казимир, голова губернської земської управи А.Ф. Стуарт та ін .). Їх опозиційність самодержавно-бюрократичного ладу виявлялася в критиці дій уряду в сферах народного освіти, медицини, економіки, цензури, у співпраці з ліберальними виданнями, в участі в земському русі, наданні допомоги засланцем. p align="justify"> Активним глашатаєм та ідейним лідером правих сил в краї заявив себе на рубежі століть редактор кишинівської газети В«бессарабецьВ» П.А. Крушеван. Лейтмотивом публікацій В«БессарабцаВ» були войовничий антисемітизм і реакційність. Відверто провокаційно-підбурювальні статті газети...