Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Особливі економічні зони в Російській Федерації

Реферат Особливі економічні зони в Російській Федерації





триманого прибутку іноземними громадянами за кордон.

Класифікація вільних економічних зон представлена ​​в Додатку А.

Але, при всій різноманітності ОЕЗ і їх визначень мова, по суті, йде про одне й те ж явище - створення на території країн господарських анклавів, які мають безмитний або пільговий режим ввезення та вивезення товарів, послуг, визначену відособленість у торговельному і валютно-фінансовому відношенні від решти території країни, тісний зв'язок зі світовим ринком і функціонують на базі активного залучення іноземного капіталу (малюнок 1).


В 

Рисунок 1 - Поняття і види вільних економічних зон

особливий зона макроекономічний регулювання

Таким чином, особлива економічна зона - частина території країни, в рамках якої іноземним та вітчизняним підприємцям надаються особливі пільгові умови організації та діяльності.

Створення ОЕЗ найчастіше розглядається як спосіб активізації зовнішньоекономічної діяльності за рахунок збільшення іноземних інвестицій, використання нової техніки і технології і підвищення конкурентоспроможності національної продукції.

У деяких випадках створення ОЕЗ має на меті пожвавлення економіки депресивних регіонів і розширення поставок товарів на внутрішній ринок.

Зазначимо, що перша документально зафіксована В«вільна зонаВ» була створена в 166 р. до н.е. на грецькому острові Делос. У подальшому в районі великих європейських портів виникли вільні сервісні зони і митні зони - обмежені ділянки митної території, в рамках яких встановлюється безмитний режим експорту та імпорту іноземних товарів. Статус вільних портів мали: Ліворно (1547 рік), Генуя (1595), Венеція (1661), Марсель (1669). На території Росії - Одеса (1817 р.), Владивосток (1862), Батумі (1878 рік). Такі зони зазвичай відносять до зон першого покоління. p align="justify"> В даний час мають статус В«вільний портВ»: у Швейцарії - Букс, Женевпорт, у Бразилії - Манаус, в Румунії - Суліна і деякі інші. У таких портах товари зберігаються на складах необмежений або обмежений термін, а потім поставляються на внутрішній ринок даної країни із сплатою мита або вивозяться безмитно за кордон. p align="justify"> У міру монополізації ринку і посилення протекціоністської політики держав "вільні портиВ» стали видозмінюватися у вільні економічні зони, де все більшого значення набувала переробка товару. На початку 60-х років ХХ століття вільні економічні зони з збирають пунктів і пунктів розподілу все частіше стають місцем обробки і трансформації товарів при пільгових умовах їх експорту із зон. З 80-х років вільні економічні зони починають використовуватися для подолання застою в окремих галузях промисловості, банківської і страхової справи, розвитку окремих регіонів, які перебувають у кризовому стані. p align="justify"> До зон другого покоління відносяться промислово-виробничі зон...


Назад | сторінка 4 з 19 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Залучення іноземних інвестицій у вільні економічні зони
  • Реферат на тему: Вільні економічні зони. Розвиток країн перехідної економіки
  • Реферат на тему: Вільні економічні зони в Росії
  • Реферат на тему: Вільні економічні зони в Росії
  • Реферат на тему: Вільні економічні зони