их результатів своєї діяльності, комфорту і особистої безпеки в інтенсивно розвивається техносфери супроводжується збільшенням числа завдань, що вирішуються в системі В«безпека життєдіяльності людини В».  
 Оціночні дані свідчать про те, що щорічно у світі на виробництві від травмують факторів гинуть близько 200 тис. осіб і отримують травми 120 млн чоловік. У нашій країні травматизм з летальним результатом на виробництві, автошляхах, в побуті безперервно зростає. Так, в СРСР в 1986 р. загинули 247,8, а в 1989 р. - 287 тис. чоловік. У Росії в 1999 р. на виробництві загинули 723,8 і отримали інвалідність близько 13 тис. чоловік. [4] 
  Найбільше число нещасних випадків відзначено на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу, вугільної, лісової, паперової промисловості. Тривогу викликає зростання травматизму з летальним результатом в галузях, що визначають технічний прогрес: машинобудуванні, радіоелектроніці, верстатобудівної, оборонної промисловості. У машинобудуванні Росії в 1998 р. травмовано 56,4 тис. осіб, загинуло близько 460 чоловік. p> Основні функції БЖД повинні забезпечити безпека праці та життєдіяльності людини, охорону навколишнього природного середовища через: 
  Г? опис життєвого простору, його зонування за значеннями негативних чинників на основі експертизи джерел негативних впливів, їх взаємного розташування і режиму дії, а також з урахуванням кліматичних, географічних та інших особливостей регіону чи зони діяльності; 
  Г? формування вимог безпеки до джерел негативних факторів - призначення гранично допустимих викидів (ГДВ), скидів (ГДС), енергетичних впливів (ПДЕВ), допустимого ризику та ін; 
  Г? організацію моніторингу стану середовища існування та інспекційного контролю джерел негативних впливів; 
  Г? розробку і використання коштів біозахисту; 
  Г? реалізацію заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 
  Г? навчання населення і співробітників підприємств основам БЖД (ОБЖ), підготовку фахівців всіх рівнів і форм діяльності. 
  Чіткі межі між небезпечним і шкідливим виробничими чинниками встановити важко. Як приклад можна розглянути вплив на людину розплавленого металу. Якщо людина потрапляє під його безпосередній вплив (термічний опік), то це призводить до важкої травмі і може закінчитися смертю. У цьому випадку вплив розплавленого металу на працюючого є згідно з визначенням небезпечним виробничим фактором. 
  Якщо ж людина, постійно працюючи з розплавленим металом, знаходиться під дією променевої енергії, випромінюваної цим джерелом, то під впливом опромінення в організмі відбуваються біохімічні зрушення, настає порушення діяльності серцево-судинної та нервової систем. Крім того, тривалий вплив інфрачервоних променів шкідливо впливає на органи зору (небезпека помутніння кришталика ока). Таким чином, у другому випадку вплив променистої теплоти від розплавленого металу на організм працюючого є шкідливим виробничим фактором. 
				
				
				
				
			  Стан умов праці, при якому виключено вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, називається безпекою праці. Безпека праці - це стан трудової діяльності (праці), що забезпечує прийнятний рівень її ризику. Для виробниц-жавної діяльності застосовне поняття виробничої безпеки. Безпека праці забезпечується комплексною системою заходів захисту людини від небезпек, формованих в робочій зоні конкретним виробничим (технологічним) процесом, технічним об'єктом. 
  Безпека життєдіяльності в умовах виробництва має й іншу назву - охорона праці. Під охороною праці розуміється система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. 
  Безпека праці забезпечується методами і засобами виробничої санітарії, гігієни праці, виробничої безпеки. 
  Охорона праці вирішує чотири основні завдання: 
  Г? ідентифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів; 
  Г? розробка відповідних технічних заходів і засобів захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів; 
  Г? розробка організаційних заходів щодо забезпечення безпеки праці і керування охороною праці на підприємстві; 
  Г? підготовка до дій в умовах прояву небезпек. 
  При безпечних умовах праці має бути виключено вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Але не завжди в умовах реального виробництва це досягається: абсолютна безпека або технічно недосяжна, або економічно недоцільна. Тому при розробці сучасного обладнання прагнуть створити максимально безпечні машини, обладнання, установки і прилади, щоб звести ризик при роботі з ними до мінімуму. 
  Існуючі нормативи безпеки поділяються на: 
  гранично допустимі концентрації (ГДК), характеризують безпечне вміст шкідливих речовин хімічного та біологічного прир...