сіонерам, малозабезпеченим та іншим категоріям потребують державної допомоги роблять підприємства і їх працівники. p align="justify"> Незважаючи на значну роль вбудованих стабілізаторів, вони не можуть повністю подолати будь-які коливання економіки. Подібно до того, як при важких ситуаціях автопілоту приходить на допомогу справжній пілот, так і при значних коливаннях економічної системи включаються могутніші державні регулятори у вигляді дискреційної фіскальної, а також монетарної політики. p align="justify"> Інший найважливіший елемент - зміна податкових ставок. Коли прогнозується короткий спад виробництва, то на додаток до вбудованим стабілізаторам з'являються рішення про зменшення податкових ставок. Хоча прогресивна система оподаткування дає можливість автоматично змінювати податкові надходження до бюджету, які будуть знижуватися з зменшенням обсягу виробництва і доходів, але це може виявитися недостатнім, щоб вплинути на виниклу негативну ситуацію. Саме в цей період виникає необхідність зменшити ставки податків і збільшити державні витрати, щоб сприяти підйому виробництва і подоланню його спаду. p align="justify"> Дискреційна фіскальна політика передбачає також додаткові витрати на соціальні потреби. Хоча допомоги з безробіття, пенсії, допомоги малозабезпеченим та іншим категоріям нужденних регулюються за допомогою вбудованих стабілізаторів (підвищуються чи знижуються по мірі надходження податків, що залежать від доходів), тим не менш, уряд може здійснити спеціальні програми допомоги цим категоріям громадян у важкі часи економічного розвитку .
Таким чином, приходимо до висновку, що ефективна фіскальна політика повинна спиратися, з одного боку, на механізми саморегулювання, закладені в економічну систему, а з іншого - на ретельне, обережне дискреційне регулювання економічної системи з боку держави і його органів управління. Отже, самоорганізуються регулятори економіки повинні функціонувати узгоджено з свідомим регулюванням, організованим державою. p align="justify"> Однак таке регулювання досягається непросто. Почнемо з того, що необхідно своєчасно прогнозувати спад або інфляцію, коли вони ще не почалися. Спиратися в таких прогнозах на статистичні дані навряд чи доцільно, оскільки статистика підводить підсумок минулому, і тому з неї важко визначити тенденції майбутнього розвитку. Більш надійним інструментом прогнозування майбутнього рівня ВВП є щомісячний аналіз випереджаючих індикаторів, до якого часто звертаються політичні діячі розвинених країн. У цьому індексі вказується 11 змінних, що характеризують поточний стан економіки, в числі яких середня тривалість робочого тижня, нові замовлення на споживчі товари, ціни ринку акцій, зміна замовлень на товари тривалого користування, зміна цін деяких видів сировини і т.п. Ясно, що якщо відбувається, наприклад, скорочення робочого тижня в обробній промисловості, зменшуються замовлення на сировину, скорочуються замовлення на споживчі товари, то з відомою ймові...